Радісна подія, на яку чекала вся Україна: відбулося довгоочікуване повернення полонених військовослужбовців, багато з яких провели в неволі понад два роки. Ці українські захисники, що вистояли в найважчих умовах російського полону, нарешті вдома, у колі своїх рідних та близьких. Їхня стійкість та незламність є символом непохитності духу нації, а їхнє звільнення – це результат титанічної праці та спільних зусиль багатьох людей.

Серед тих, хто повернувся додому, є відважні оборонці Маріуполя, Донеччини, Луганщини, Запоріжжя, Херсонщини, Харківщини та Чернігівщини. Це воїни різних підрозділів – Збройних Сил України, Національної Гвардії, а також Прикордонної служби. Кожен з них – це жива історія мужності, самопожертви та непереможної віри у свою країну. Їхня присутність на рідній землі не лише приносить величезне полегшення родинам, але й зміцнює віру всього суспільства в перемогу та справедливість. Це яскравий приклад того, що Україна не залишає своїх.

Процес обміну військовополоненими є надзвичайно складним і вимагає постійної, кропіткої роботи на всіх рівнях. Вдячність лунає на адресу всіх, хто докладає максимум зусиль для повернення наших людей з російського полону. Ці зусилля включають дипломатичні переговори, координацію з міжнародними партнерами та безпосереднє виконання обмінних операцій. Кожен звільнений воїн – це крок до повної деокупації свідомості та території. Всі ми прагнемо, щоб обміни продовжувалися безперервно, доки кожен український захисник, який перебуває в неволі, не повернеться додому. Це пріоритет, який об’єднує націю.

Повернення полонених не лише лікує рани окремих родин, а й є потужним моральним стимулом для всього українського народу. Це нагадування про те, що боротьба триває, і кожен крок, спрямований на захист суверенітету та гідності, має своє значення. Нехай кожен, хто чекає на своїх рідних, знайде надію у цій звістці. Слава Україні та нашим Героям!