Біль втрати нестерпний, коли гинуть Герої… Сьогодні Теплицька громада з глибоким сумом прощалася з Воїном, Захисником України – Юрієм Віталійовичем Чернець. Його життя, сповнене праці, любові до родини та відданості Батьківщині, обірвалося на полі бою, захищаючи кожного з нас.

[…]

Народився Юрій в Теплику 11 квітня 1972 року, де закінчив школу та здобув професію шофера. Після строкової служби в армії він присвятив себе роботі, створив сім’ю. Разом з коханою дружиною виховав чотирьох дітей та трьох онуків.

Протягом життя Юрій займався будівельною справою, де мав хист та золоті руки. Його щирість, доброта та готовність завжди допомогти цінувалися всіма, хто його знав. Він безмежно любив свою родину, підтримував та піклувався про неї, був вірним другом та надійним побратимом.

У липні 2024 року Юрій свідомо став до лав Збройних Сил України, щоб захищати рідну землю. Служив на посаді командира станкового гранатомета протитанкового взводу механізованого батальйону. Він брав участь у найзапекліших боях, демонструючи мужність та відвагу. Війна стала для нього справжнім випробуванням, де він побачив найстрашніші її сторони.

16 лютого 2025 року старший сержант Юрій ЧЕРНЕЦЬ загинув у бою поблизу населеного пункту Зибине, що на Чугуївщині Харківської області, виконавши свій військовий обов’язок до кінця. Він віддав своє життя, захищаючи Україну та її майбутнє від російського агресора. Юрій пішов як справжній воїн – у бою, демонструючи незламну волю та силу духу.

Сьогодні прапор України замайорів на Теплицькому кладовищі, нагадуючи про ще одну гірку втрату. Ще одна родина втратила сина, чоловіка, батька, дідуся… Нестерпний біль та гіркий смуток відчував кожен, хто знав Юрія. Важко знайти слова, щоб полегшити душевний біль, коли серце рідної людини перестає битися… Це наш спільний біль, наша спільна втрата.

Державний Прапор України, що покривав домовину Героя, передали його старшому синові Сергію, як символ мужності та відданості батька. Три постріли у небо та Гімн України сповістили, що душа Воїна знайшла вічний спокій у рідній землі. Тепер Юрій навіки у Небесному Воїнстві…

Теплицька громада висловлює щирі співчуття родині та близьким Юрія Віталійовича. Схиляємо голови у скорботі та розділяємо ваш біль втрати.

Вічна пам’ять Герою! Спи спокійно, Воїне. Нехай Господь дарує тобі Царство Небесне та вічний спокій твоїй добрій душі. Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться у наших серцях. Ми зобов’язані пам’ятати та передавати цю пам’ять нашим нащадкам, щоб вони знали, хто вбивав, щоб ніколи не пробачили злочинцям!

🟥Слава Нації
⬛️Смерть ворогам