Біль стискає груди, печаль розриває душу, а розпач катує серце… Пробач, що пішов! Я мусив!

Сьогодні виповнюється 2 скорботні роки від дня загибелі мужнього сина Ратнівської громади, військовослужбовця Збройних сил України, ПАНІНА Олександра Олександровича. Він віддав своє життя, виконуючи бойове завдання на території Волноваського району Донецької області. Обірвалося молоде життя, залишивши в нашій пам’яті Олександра навіки 22-річним. Молодий, сповнений незламної жаги до життя, невичерпної енергії, сили духу та палкої любові до рідної України. Йому б ще жити, пригортати до грудей кохану, гойдати на руках своїх дітей, мріяти та втілювати в життя найсміливіші задуми, розбудовувати країну своєї мрії. Добрий і світлий спомин про полеглого захисника, який віддав своє молоде, але таке цінне життя за Батьківщину, за кожного з нас, назавжди залишиться в серцях усіх, хто знав, любив та шанував його. Його коротке, але яскраве, мов спалах падаючої зірки, життя навіки вписане в історію нашої країни. В день других роковин смерті мужнього воїна, секретар Ратнівської селищної ради Людмила Гаврилюк відвідала могилу Олександра, поклала квіти та вшанувала пам’ять Героя хвилиною мовчання. Схиляємо голови в знак глибокої пошани та скорботи перед світлою пам’яттю про самопожертву нашого Воїна! Сьогодні, щодня, щогодини висловлюємо найщиріші співчуття рідним та близьким через непоправну втрату. Тепер Олександр навіки в рядах Небесного війська, а пам’ять про його подвиг – назавжди в наших серцях.