Біль і смуток охоплюють серце, коли відходять у вічність молоді патріоти України. Максим Старостін – один із тих, хто мріяв про зміни, про перемогу і допомагав армії не словом, а ділом. У ці трагічні дні про Максима Старостіна було сказано багато теплих слів. І він їх заслуговував.

Максим був студентом третього курсу КПІ ім. Ігоря Сікорського. У вільний час він займався розробкою дронів, які передавав військовим. Незважаючи на небезпеку, Максим неодноразово виїжджав на лінію фронту для ремонту та тестування дронів. У свої 19 років Максим Старостін встиг зробити багато корисного. У нього було багато планів, але ворог зруйнував їх. Трагедія сталася 3 червня поблизу Краматорська в Донецькій області. Життя юного патріота обірвав ворожий повітряний удар.

У Білогір’ї не було, мабуть, людини, яка б не відчула болю втрати. З вечора четверга люди почали збиратися біля місцевого костелу, щоб попрощатися з Героєм, віддати шану і подякувати батькам за виховання сина. Церемонія прощання продовжилася на Центральній площі селища. Сотні людей проводжали Максима, стоячи на колінах. Вулиці були встелені квітами. Траурний марш духового оркестру порушував тишу. Селищний голова Василь Мельник і представники духовенства висловили слова вдячності та підтримки батькам. Отець Зенон Ханас, вищий настоятель отців Паллотинів з Риму, виступив з промовою. Його слова краяли серце. У цей важкий день мало хто міг стримати сльози.

Максима Старостіна поховали на меморіальному кладовищі поруч з іншими Героями російсько-української війни. Його поховали з усіма релігійними та військовими почестями. Спочивай з миром, Герою! Вічна пам’ять Максиму Старостіну!

Висловлюємо співчуття родині, близьким і всім, хто знав Максима Старостіна. Слова не можуть загоїти біль втрати. Уся громада підтримує вас у цей важкий час. Нехай Бог дасть вам сили пережити цю трагедію.