Біль, туга та розпач охопили нашу громаду. Білими ангелами в небо відлітають найкращі – безстрашні, мужні, віддані Україні. Вони загинули заради нашого майбутнього, не встигнувши сказати останні слова близьким та побачити, як зростають їхні діти й онуки. Вони жили серед нас, мріяли, любили – і віддали найцінніше за нашу свободу. Знову трагічна звістка з фронту надійшла до нашої громади, поповнивши небесне військо світлою душею ще одного Героя-Захисника.

31 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Микільське Сумського району Сумської області за незалежність України віддав своє життя наш земляк, командир відділення технічного обслуговування та ремонту артилерійського дивізіону, старший солдат Скуба Віталій Михайлович. Ця мужня людина, народжена 25 лютого 1978 року в смт Петрове, пройшла шлях від першокласника Петрівської середньої школи № 2 до захисника рідної землі.

Свій життєвий шлях Віталій Михайлович розпочинав з отримання посвідчення тракториста, а згодом – і водія, успішно закінчивши курси в місті Кіровограді. Він працював у колгоспі ім. Леніна, Петрівському райавтодорі та Петрівській районній санітарно-епідеміологічній станції, завжди відзначаючись працьовитістю та відповідальністю. Разом із дружиною Надією він виховував трьох доньок, будучи для них не просто головою сім’ї, а її серцем та надійною опорою. Його «золоті» руки, розум, щирість, уважність та життєрадісність робили його незамінним помічником для всіх, хто потребував підтримки.

У мирному житті Віталій Михайлович мав особливу любов до землі, самостійно обробляв її, вирощуючи зернові та технічні культури. Його захоплення технікою було безмежним – він досконало знав її, вмів ремонтувати та завжди допомагав іншим. Ще з 2014 року, від початку збройного конфлікту на Донбасі, він активно допомагав воїнам АТО, зокрема своєму племіннику Максиму Громову, в ремонті техніки.

Скуба Віталій Михайлович був прийнятий на військову службу по мобілізації 18 квітня 2024 року. Він мужньо виконував військовий обов’язок перед державою, захищаючи рідну землю від російського агресора. Відійшов у вічність справжній Герой і Патріот, люблячий син, чоловік, брат, турботливий батько і дідусь, чий образ назавжди залишиться в пам’яті родини, друзів та бойових побратимів.

На жаль, словами важко загоїти в серці болісну рану втрати. У цю важку хвилину ми поділяємо горе родини та схиляємо голову в глибокій скорботі. Нехай добрий, світлий спомин про Скубу Віталія Михайловича стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті всіх, хто його знав, любив і шанував. Нехай душа Захисника України знайде вічний спокій. Вічна пам’ять і слава тобі, Воїне!