Трагічна загибель воїна Олександра Котирла з села Новопетрівка стала глибокою втратою для всієї Широківської громади. Цей відважний захисник України долучився до лав небесного воїнства, залишивши по собі світлу пам’ять та глибокий слід у серцях тих, хто його знав та поважав. Його життєвий шлях є прикладом самовідданого служіння Батьківщині та надзвичайної доброти, яку він дарував оточуючим.Олександр Котирло народився 19 квітня 1978 року в селі Новопетрівка. Його дитинство та юність минули на рідній землі, де він зростав, навчався та формувався як особистість. З 1985 по 1994 роки він здобував середню освіту в Новопетрівській школі. Ще зі шкільних років Олександр вирізнявся своєю світлою вдачею, неабиякою працьовитістю та товариськістю, що приваблювала до нього багатьох друзів. Ці якості він проніс крізь усе своє життя, ставши опорою для близьких та поважною фігурою.Після закінчення школи, прагнучи отримати професію, Олександр вступив до Мигіївського радгоспу-технікуму, де здобув фах ветеринарного лікаря. Свої знання та вміння він успішно застосовував, працюючи у радгоспі «Ватутіна», де його цінували за сумлінність та професіоналізм у догляді за тваринами.У 1998 році Олександр був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. Він проходив її у береговій охороні Автономної Республіки Крим, зокрема у місті Феодосія. Цей період служби заклав у ньому міцний фундамент військової дисципліни та патріотизму. Після завершення строкової служби він не залишив активного життя, займався підприємницькою діяльністю у Миколаєві, а згодом проживав у селі Воскресенське.З початком повномасштабного вторгнення Росії, коли війна в Україні набула найжорстокіших обертів, Олександр не зміг залишитись осторонь. Він з перших днів долучився до територіальної оборони, демонструючи свою готовність захищати рідну землю. У березні 2022 року його було призвано до лав армії, де він обійняв відповідальну посаду командира відділення, командира машини та штурмового відділення штурмового взводу третьої штурмової роти. Він був справжнім лідером, який вів за собою побратимів, подаючи приклад мужності та відваги у найскладніших боях.Трагічна звістка про його загибель прийшла 16 червня 2024 року. Олександр віддав своє життя на Сумському напрямку під час виконання бойового завдання, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України. Його жертовність є символом незламності та непереможності духу українського народу, який протистоїть агресору.Вся Широківська громада, разом із рідними, близькими та бойовими побратимами, схиляє голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять воїнів та про свого земляка. Ця втрата боляче відгукується у серці кожного мешканця. Ми втратили не просто воїна, а світлу, добру людину, справжнього героя України. Нехай світла пам’ять про нього буде вічною у наших серцях. Слава Україні! ГЕРОЯМ СЛАВА!🇺🇦🇺🇦