Розповідь матері Оксани Андріївни про її сина, 23-річного Бориса Долженка, є глибоко зворушливою та болючою. Вона ділиться переживаннями про втрату, про те, як важко пережити смерть дитини, особливо коли це сталося під час захисту Батьківщини. Борис був справжнім патріотом, який віддав своє життя за свободу України. Його подвиг не буде забутий.

9 січня 2023 року Борис Долженко зник безвісти під час запеклого бою. Його тіло було знайдено та ідентифіковано лише 12 січня. Це стало ще одним важким ударом для родини. Незважаючи на горе, тіло героя було доставлено до його рідного села Єрківці. Цей шлях супроводжували побратими, які разом з Борисом пліч-о-пліч стояли на захисті української землі від російських загарбників.

Ця історія – лише одна з багатьох, що розкривають ціну, яку українці платять за свою незалежність. Кожен загиблий воїн – це трагедія для родини та для всієї країни. Пам’ять про таких героїв, як Борис Долженко, повинна жити вічно. Їхня мужність та самовідданість є прикладом для наступних поколінь.

Мати Бориса, Оксана Андріївна, крізь сльози розповідає про свого сина, його мрії та плани, які обірвала війна. Вона згадує його як люблячого сина, надійного друга та відважного воїна. Її слова наповнені невимовною скорботою, але й гордістю за те, що її син став героєм. «Важко хоронити власних дітей» – ця фраза стає символом страждань багатьох українських матерів.

Смерть 23-річного Бориса Долженка – це величезна втрата. Він загинув, захищаючи рідну землю, своє село, свою країну. Його ім’я назавжди вписане в історію України як ім’я героя. Ми повинні пам’ятати про таких, як Борис, і шанувати їхній подвиг. Вічна пам’ять загиблим героям!