ВАКЦИНОКЕРОВАНІ ХВОРОБИ: 10 ФАКТІВ

Вакцинація рятує життя та захищає від смертельно небезпечних захворювань. Ми так часто чуємо це твердження від лікарів, що звикаємо до нього. Але чи насправді хвороби, від яких ми вакцинуємось відповідно до національного календаря щеплень, небезпечні? Чи не краще перехворіти та здобути природний імунітет, як пропонують противники щеплень?

З нагоди Українського тижня імунізації, що наближається, підготували для вас 10 фактів про 10 захворювань, вакцинація проти яких входить до Національного календаря щеплень України. Прочитайте та переконайтеся, що вакцинація проти них справді життєво необхідна, та якнайшвидше надолужте пропущені вами щеплення. Адже в умовах повномасштабної війни російського агресора проти нашої держави маємо з особливою увагою ставитися до нашого здоров’я.

1. Гепатит В — це небезпечна для життя інфекція печінки. Можливі наслідки гепатиту В – хронічна хвороба печінки та смерть від цирозу печінки та раку печінки. Хронічні інфекції розвиваються у 80%-90% дітей грудного віку, інфікованих гепатитом В протягом першого року життя, і у 30%-50% дітей, інфікованих гепатитом В до досягнення 6 років.

2. Туберкульоз може призводити до серйозних наслідків включно з летальними випадками. Шанси такого розвитку подій високі у випадку, коли дитина першого року життя захворіє на туберкульозний менінгіт чи міліарний туберкульоз. Саме проти цих смертельно небезпечних форм туберкульозу дітей і захищає вакцина БЦЖ.

3. Кашлюк іноді називають “стоденним кашлем”. Найбільш небезпечним це захворювання є для дітей першого року життя: більше половини хворих малюків потребуватимуть госпіталізації. 1 з 4 захворілих матиме пневмонію, 3 з 5 матимуть апное (уповільнення або припинення дихання), а кожен 100-й хворий помирає навіть за наявності кваліфікованої медичної допомоги.

4. Підступність такого інфекційного захворювання, як дифтерія, в тому, що вона може передаватись не лише від хворої людини, а й від носія збудника. В останньому випадку носій не має симптомів, але від нього можливо заразитися. Підступна дифтерія також тим, що її початок може бути дуже схожим на звичайну “застуду”, через яку пацієнт може й не звернутись за медичною допомогою. Специфічним симптомом дифтерії є поява плівок сірого кольору. Токсин, який виділяє бактерія, руйнує здорові тканини. Протягом кількох днів мертва тканина утворює товсте сіре покриття, найчастіше в горлі. Але плівки можуть покривати і інші ділянки тіла: ніс, око, піхву і шкіру. Можуть вистилати і невидимі для ока ділянки: трахею, серце (що призводить до такого ускладнення хвороби як дифтерійний міокардит). Навіть при лікуванні близько 1 із 10 пацієнтів з дифтерією гинуть.

5. Правець має одну суттєву відмінність від інших вакциноконтрольованих інфекцій. Він не передається від людини до людини, але може десь чатувати на кожного. Інфікуватися можна навіть через незначну травму. Чим сильніше забруднено рану, тим коротший інкубаційний період і тим гірший прогноз для пацієнта. До ускладнень правця належать: мимовільне скорочення голосових зв’язок; переломи кісток під напругою власних м’язів; закупорка легеневої артерії або однієї з її гілок через згусток крові, що прийшов з інших місць в організмі по судинах (емболія легеневої артерії); пневмонія, легенева інфекція. Дихальні порушення, що можуть призвести до смерті (1 -2 з 10 випадків призводять до летального випадку). Смерть, як правило, настає в результаті спазму дихальних м’язів і паралічу серцевого м’яза.

6. Невиліковний параліч — одне з найтяжчих ускладнень поліомієліту. Близько 5% хворих помирають, переважно через зупинку дихання, спричинену паралічем дихальної мускулатури. У кожного двохсотого випадку розвиваються деформації хребта та кінцівок, які призводять до інвалідності на все життя. Ефективного лікування від поліомієліту не існує.

7. Хіб-інфекція — це група захворювань, спричинених бактерією Haemophilus influenzae типу b (гемофільною паличкою). Найбільш уразливими до цих хвороб є діти віком до 5 років, для яких інфекція становить особливу небезпеку: вона може призвести до пожиттєвої інвалідності або навіть смерті. Серед найтяжчих форм хіб-інфекції — менінгіт (запалення оболонок головного та спинного мозку), пневмонія (запалення легень) і епіглотит (набряк надгортанника, який стрімко блокує дихальні шляхи та ускладнює дихання).

8. Підгострий склерозуючий паненцефаліт — це рідкісне, але невиліковне ускладнення після перенесеного кору. Це дегенеративне захворювання центральної нервової системи, яке зазвичай розвивається через 7–10 років після інфікування. У хворого поступово зникають інтелектуальні та поведінкові навички, виникають судоми, прогресує ураження мозку. На жаль, ефективного лікування цього стану не існує.

9. Краснуха входить до групи так званих TORCH-інфекцій — небезпечних інфекційних хвороб, які можуть призвести до викидня, тяжких вроджених вад розвитку плоду або навіть до його загибелі. Буква R в абревіатурі TORCH означає Rubella (краснуха). У разі інфікування під час вагітності можливий розвиток синдрому вродженої краснухи, для якого характерна тріада типових симптомів: катаракта, порушення або втрата слуху, а також вроджені вади серця.

10. До ускладнень епідемічного паротиту (відомого як “свинка”) належать орхіт, орхоепідидиміт (запалення придатків яєчка), що спостерігаються в 1 з 4 чоловіків з епідемічним паротитом та можуть ускладнюватися в подальшому безпліддям.

Матеріал підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації для спецпроєкту “Український тиждень імунізації-2025”, що здійснюється в рамках реалізації меморандуму щодо спільних намірів з розвитку імунопрофілактики між МОЗ України, ЦГЗ України та ГС ‘Коаліція за вакцинацію’.