Василь Затюряхін: шлях Героя, що завершився на полі бою, але пам’ять про якого житиме вічно

Глибока печаль огорнула Кам’янець-Подільську громаду. Війна забрала ще одного свого сина — Василя Затюряхіна. Його героїчна смерть — це глибокий біль, який відчуває кожен, і невимовна порожнеча, яку неможливо заповнити.

Василь народився 7 вересня 1992 року. Він щиро любив життя у всій його повноті — з його простими радощами, мріями та планами. Він мав люблячу сім’ю, з якою будував щасливе майбутнє. Коли ворог жорстоко вторгся на нашу землю, Василь без жодних вагань став на її захист. У лавах штурмового батальйону «Шквал» він мужньо тримав зброю, яка стала продовженням його руки. Він свято вірив: його міцні плечі — це надійний захист для тих, хто чекав на нього вдома.

Свій останній бій Василь прийняв 24 лютого 2025 року, у день, коли ворог сіяв смерть та намагався зламати нашу волю. Трагедія сталася під Свердліковим, на окупованій ворогом землі, де кожен крок міг стати фатальним. Там, де страх був би цілком природним, він відчував лише безмежну любов до рідної країни. Минуло сім місяців тривожного очікування, сповненого надії та болю для його рідних і вірних побратимів, перш ніж стала відома його доля. Лише зараз, 23 вересня, після ретельної ідентифікації за тестом ДНК, його тіло повертають додому, щоб громада змогла віддати останню шану своєму Герою. Його серце билося не заради себе, а за вільну Україну. Його смерть — це гнітюча тиша після жорстокого вибуху, це зупинений подих дружини, невимовні сльози сім’ї та глибокий біль побратимів, які не змогли його врятувати.

У день прощання місто завмерло. Траурна хода, сповнена скорботи, пройшла вулицями, що ще пам’ятали його юнацькі кроки. Люди мовчки плакали, торкаючись серцем до цієї непоправної втрати. Дзвони лунали, наче удари невимовної скорботи, похоронна сурма розрізала повітря, а військовий салют став останнім, скорботним акордом його героїчного життєвого шляху. Коли труну опустили в землю, здавалося, навіть осіннє небо схилилося, приймаючи до себе душу справжнього Воїна. Василь Затюряхін назавжди залишиться з нами — у щирих спогадах, у наших серцях, у наших найщиріших молитвах. Він став невід’ємною частиною землі, яку безмежно любив, і небес, за які віддав найцінніше — своє життя.

Світла пам’ять тобі, наш Герою.
Ти назавжди залишаєшся з нами, навіть коли твої кроки стишилися назавжди. 💙💛