Веди нас всіх, небесна Мати,
В житті Христовими слідами.
Не дай гріхів тяжких пізнати –
Хвилину кожну будь із нами!
О. Григорій Петришин

Вже майже більш як 20 років немає з нами прекрасної людини, педагога з багаторічним стажем, громадської діячки Марії Василівни Катерняк, якій 6 лютого виповнилось би 91 рік. Надто рано погасла її свічечка. Ще так багато розпочатих справ вона хотіла завершити, але… Та залишилося добре ім’я Марії Катерняк у серцях її учнів, колег по роботі, підгайчан. Скільки сил і здоров’я віддала Марія Василівна задля того, щоб у 2004 році засяяв куполами храм Всіх святих українського народу.

Пан Григорій Комаринський із Мюнхена (Німеччина) писав: ,, Я запізнав пані Марію Катерняк як Учительку, спокійну, зрівноважену, але дуже рішучу, і виніс враження, що вона була головним промотором будови Храму ,,Всіх Святих Українського Народу”. Вона старалася про збірку, щоб це все було ефективно зорганізовано, тому хилю голову перед п. Марією за ту велику посвяту, відданість та жертовність”.

Пані Марія з особливою побожністю ставилася до Пресвятої Богородиці і під її милість прибігала в скорботах і просила про заступництво. Її даровано було виконати свою життєву місію в вихованні дітей, об’єднанні громади та будівництві Храму.

Сини пані Марії часто приїзджають у Підгайці, і як їхня матір , займаються громадською діяльністю. У батьківському домі, після смерті матері у домі нічого не міняли. Сини підтримують все у тому стані, який був за життя Марії Катерняк. Навіть висушені квіти, які матері подарували на 70-ти ліття, стоять у вазі.

У народному громадському історико-краєзнавчому музеї експонується виставка ,, Щоб жити – палаю”. Днями гостем нашого закладу був син Марії Катерняк – пан Ігор, який подарував портрет своєї матері, виконаний львівським графіком-живописцем, надзвичайно талановитим художником Михайлом Селезінкою.

І на завершення хочу сказати: ,,Люди, бержіть серця свої, щоб не стали каменем. Розбудуйте Божий храм у своїх душах.” Дякую кожному, хто пам’ятає, шанує і передає пам’ять про цю Людину з великої літери. Хай горить той заповітний вогонь її душі у серцях підгайчан. Хай він буде запорукою того, що життя триває і що в ньому не згасають високі ідеали Добра, Краси, Істини…