Щовесни, коли оновлюється природа і земля вкривається зеленню і квітами, настає найбільше християнське свято – Великдень. Це – свято радості для всіх, бо стверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, мов нитка, що воно сповнене глибоким сенсом. Великдень, як символ відродження, дарує надію та віру в краще майбутнє.
Як і кожне свято, Великдень має старовинні обряди і традиції. Серед них – всеношна служба у храмі, хресний хід, христосування, фарбування яєць, приготування пасок. Чільне місце посідають крашанки і писанки. Нині відроджуються призабуті і з’являються нові техніки писанкарства, що додає святу особливого колориту та глибини.
Писанки й інші великодні прикраси виготовляли сьогодні, 16 квітня, у Центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка. Учасниками творчої майстерки «Великодні прикраси» стали переселенці зі сходу й півдня України. Через війну вони були змушені залишити рідні домівки і осіли в Калуській громаді. Місцеві традиції для них – пізнання нового і цікавого, можливість відчути себе частиною громади та зберегти культурну спадщину. Великодні традиції об’єднують усіх.
Швидко промайнув час у творчому процесі. І от уже різнобарвні великодні прикраси, а з-поміж них – писанки з назвами українських міст (Бахмут, Донецьк, Костянтинівка, Маріуполь, Чугуїв, Новий Буг та іншими) стали окрасою середмістя Калуша, площі Героїв. Ці писанки, як символ стійкості та незламності, нагадують про важливість єднання та підтримки у важкі часи.
Як щоразу пробуджується природа, відроджується весняне сонце, продовжується рід – що, власне, і символізує спокон-віків яйце та писанка, так і вся наша Україна обов’язково відбудується, відродиться, оновиться у всій красі, силі і багатстві! Великдень нагадує нам про віру в перемогу та світле майбутнє нашої країни.