Великомостівська громада вшановує пам’ять Героїв, які віддали життя за Україну. Сьогодні, 20 лютого, Україна віддає шану Героям Небесної Сотні та всім полеглим захисникам, чия самовідданість стала символом незламності українського духу. Відзначаємо річницю трагічних подій Революції Гідності, вшановуємо пам’ять тих, хто стояв на захисті свободи та європейського майбутнього України.

Уже третій рік триває повномасштабна війна. Українські воїни зі зброєю в руках відстоюють незалежність держави у жорстокій боротьбі з російським агресором. Вони – сучасні герої, які, як і Небесна Сотня, віддали найцінніше – своє життя – заради України.

У Великомостівській громаді відбувся пам’ятний захід, де згадали всіх, хто загинув за волю України – від подій Революції Гідності до сьогоднішніх боїв на фронті. Сльози на очах, запалені свічки, молитви за душі полеглих та слова вдячності об’єднали людей, які прийшли вшанувати пам’ять героїв.

Особливою подією стало освячення семи нових пам’ятних стел на Алеї Героїв у Великих Мостах. Вони увічнили імена захисників, які полягли в боях, захищаючи нас, нашу землю, наші родини.

📍Володимир Миронюк народився в селі Реклинець, зростав у Соснівці. Його родина була віддана визвольній боротьбі. У 2001 році переїхав до США, працював далекобійником, але залишався вірним Україні. Під час Майдану 2013 року повернувся, вступив до Самооборони, воював у «Правому секторі». З 2014-го – боєць і водій легендарної «Броняшки» у Пісках. З початком повномасштабного вторгнення воював у спецпідрозділі, брав участь у звільненні Ірпеня. Обрав місію фронтового фотографа, знімав Героїв війни у найгарячіших точках. 25 вересня 2023 року загинув під час бою біля Курдюмівки Донецької області, рятуючи побратимів.

📍Дмитро Сапунов народився 1 квітня 1988 року в Мар’їнці. Без вагань став до лав ЗСУ, захищаючи Батьківщину. 8 грудня 2022 року загинув під час артилерійсько-мінометного обстрілу в районі Авдіївки. Похований у селі Бутини Великомостівської громади. Дмитро назавжди залишиться в пам’яті як мужній, добрий і відданий воїн.

📍Іван Долецький народився 10 вересня 1998 року у Великих Мостах. Після закінчення училища працював на підприємстві “Промінь”. З серпня 2023 року став на захист України як механік-водій. 17 жовтня загинув у бою біля села Роботине Запорізької області. Тіло повернули лише 29 грудня 2024 року. 29 січня 2025 року Івана поховали у рідному місті.

📍Андрій Хомич народився на Волині, змалку мав патріотичний дух. У 2015 році пішов захищати Україну в зоні АТО, а в 2020-му знову став до лав ЗСУ. Під час повномасштабного вторгнення без вагань повернувся на фронт. Служив у 65-й ОМБр, був навідником артилерійської та мінометної установки, евакуював поранених, воював у піхоті. За свою відвагу отримав позивний “ЗВЄР”. 29 жовтня 2024 року загинув у бою біля Новоданилівки Запорізької області.

📍Михайло Рудий народився 13 лютого 1989 року в багатодітній сім’ї. З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем у лави ЗСУ. Служив майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. 27 грудня 2024 року загинув у бою біля Покровська Донецької області.

📍Віталій Навроцький народився в місті Великі Мости. У червні 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Проходив військову службу у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, 425-му окремому штурмовому батальйоні «Скала». Героїчно загинув 6 січня 2025 року поблизу населеного пункту Воздвиженка, Покровського району, Донецької області.

📍Роман Хас народився 21 квітня 1988 року в місті Великі Мости. 14 жовтня 2024 року був мобілізований до ЗСУ, служив стрільцем-снайпером у десантно-штурмовому батальйоні. 10 січня 2025 року героїчно загинув у бою поблизу Орлівки Курської області.

Кожен із них віддав найцінніше за Україну. Їхні імена закарбовані не лише на меморіальних стелах, а й у наших серцях. Вічна пам’ять і слава Героям, які віддали свої життя за нашу незалежність! Ми не маємо права забути їхню жертву. Ми маємо жити й боротися заради їхньої мрії – вільної, сильної, непереможної України.