Верховна Рада України ухвалила закон, що вносить зміни до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. Цей закон регулює важливі питання, пов’язані з корисними копалинами, зокрема тими, які мають стратегічне та критичне значення для нашої держави.

Прийняття цієї програми є ключовою вимогою Сировинної стратегії ЄС (Critical Raw Materials Act) та одним із важливих індикаторів виконання Україною програми Ukraine Facility. Відповідність цим вимогам сприяє інтеграції України до європейського економічного простору.

Проте, ухвалений закон викликав неоднозначну реакцію серед народних обранців. Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко висловила свою стурбованість, назвавши це продовженням розпродажу країни. Вона стверджує, що до закону були внесені правки, які можуть призвести до розпродажу вітчизняних надр іноземним корпораціям, що, на її думку, є неприпустимим.

На думку Юлії Тимошенко, цей закон зазіхає на стратегічні запаси корисних копалин України, серед яких виділяються близько 100 унікальних видів рідкоземельних копалин. Вона підкреслила, що найбільш перспективними з них вважаються: магній, індій, ванадій, телур, стронцій, миш’як, сурма, вісмут, галій та цезій. Ці корисні копалини мають велике значення для розвитку різних галузей промисловості та економіки України. Забезпечення контролю над цими ресурсами є важливим завданням для держави. Цей закон про корисні копалини викликає багато дискусій.

Закон про корисні копалини потребує ретельного аналізу та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, щоб забезпечити сталий розвиток та захист національних інтересів України. Важливо забезпечити прозорість та підзвітність у процесі управління цими стратегічними ресурсами.