Верховний Суд України вдруге підтвердив беззаперечну правомірність позиції Державної податкової служби у знаковому податковому спорі, що стосується АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» («Південний ГЗК»). Це рішення є важливим прецедентом у сфері податкового законодавства та свідчить про послідовність судової системи у захисті державних інтересів. Згідно з постановою, підприємство зобов’язане сплатити до державного бюджету значну суму – 3,7 мільярда гривень. Ця сума включає як основне податкове зобов’язання, так і штрафні санкції.

Причиною виникнення податкового спору стало неправомірне застосування «Південним ГЗК» податкових пільг при виплаті дивідендів на адресу кіпрських компаній, які, як було встановлено, мали ознаки «технічних». Зокрема, підприємство незаконно скористалося заниженою ставкою оподаткування у розмірі 5%, що призвело до значної недоплати податків до бюджету. Державна податкова служба, здійснюючи свої контрольні функції, виявила це порушення та провела донарахування. Загалом ДПС донарахувала 2,98 мільярда гривень основного платежу та 0,8 мільярда гривень штрафних санкцій за виявлені порушення.

Попри те, що у квітні Верховний Суд вже виносив постанову на користь позиції ДПС у цьому ж питанні, «Південний ГЗК» обрав шлях подальшого оскарження. Підприємство звернулося до суду з вимогою про перегляд справи за так званими «нововиявленими обставинами», намагаючись представити невраховані раніше деталі. Однак, судові органи, включаючи Верховний Суд, ретельно проаналізували всі надані аргументи та докази. Після всебічного розгляду, Верховний Суд ухвалив рішення відмовити у задоволенні заяви «Південного ГЗК» про перегляд за нововиявленими обставинами. Таким чином, судова інстанція вкотре підтвердила обґрунтованість та правомірність висновків податкової служби щодо даного податкового спору.

Цей випадок наочно демонструє, що деякі платники податків можуть зловживати процесуальними правами з метою затягування часу та уникнення виконання законних зобов’язань. Проте, як показує практика, подібні спроби є марними. Рішення суду є обов’язковими для виконання, і кошти, донараховані за результатами податкового спору, мають бути сплачені до державного бюджету. У нинішніх умовах, коли країна гостро потребує фінансових ресурсів для забезпечення обороноздатності та підтримки економіки, добросовісне ставлення бізнесу до своїх податкових зобов’язань є не лише вимогою закону, але й проявом соціальної відповідальності. Держава розраховує на прозорість та своєчасність виконання податкових зобов’язань усіма суб’єктами господарювання. Це рішення у справі «Південного ГЗК» підкреслює невідворотність податкових зобов’язань.