Весна приносить не лише тепло та надію, але й гіркий біль втрати. Наша громада знову схиляє голови перед трагічною звісткою.

🥀 З глибоким сумом повідомляємо про загибель нашого земляка, мужнього воїна – Шпірюка Олега Миколайовича, який віддав життя за Батьківщину.

Народився Олег Миколайович 15 травня 1981 року в мальовничому селищі Покровське, де пройшли його дитячі роки та юність. З 1987 по 1996 рік він навчався у Покровській середній школі, а згодом здобував професію у вищому професійному училищі №75. Після завершення навчання працював у місцевому колгоспі «Родіна». З травня 1999 по жовтень 2000 року Олег проходив строкову військову службу, демонструючи свою відданість Україні. Останні два десятиліття він проживав разом із родиною в селі Тернувате Запорізької області, де будував своє життя та виховував дітей.

Коли на нашу землю прийшла війна, Олег Миколайович, не вагаючись, став на захист рідної землі. 11 квітня 2022 року він знову вступив до лав Збройних Сил України, демонструючи справжню мужність та відвагу. Олег був справжнім чоловіком – відповідальним, скромним, з глибоким почуттям обов’язку перед родиною та країною. Він не просто говорив про патріотизм, він діяв, віддаючи всі свої сили для захисту кожного з нас. Він був гідним прикладом для своїх дітей, взірцем мужності та самовідданості.

16 травня 2024 року поблизу населеного пункту Ліпці Харківської області Олег Миколайович вирушив на бойове завдання, яке стало для нього останнім. Тривалий час він вважався зниклим безвісти, і в серцях рідних та близьких жевріла надія на диво. На жаль, після процедури ідентифікації було підтверджено найстрашніше: Шпірюк Олег Миколайович загинув, віддавши своє життя за свободу України.

У ці скорботні дні ми низько схиляємо голови перед пам’яттю Героя, який віддав найцінніше – своє життя – за мирне небо над нами. Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та всім, хто знав Олега Миколайовича. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

🕯️Вічна пам’ять та слава Герою!