Весняний дощ, що нагадує про гірку скорботу та невимовний біль, приносить спогади про тих, хто віддав своє життя за Україну. Сьогодні ми низько схиляємо голови перед пам’яттю наших героїв, чиї імена назавжди вписані в історію боротьби за свободу. Вшановуючи їхню пам’ять, ми згадуємо про їхню мужність, відвагу та самопожертву, що стали символом незламності українського народу. Кожен з них, як яскрава зірка, освітлює шлях майбутнім поколінням, нагадуючи про ціну свободи та незалежності.

Ми згадуємо наших захисників, які віддали найдорожче – своє життя, боронячи рідну землю. Їхні подвиги стали прикладом для наслідування, а їхні імена назавжди залишаться в наших серцях. Вони пішли у вічність, але їхній героїзм живе в кожному з нас, у нашій рішучості захищати свою країну, у нашій вірі в перемогу.

Пам’ять про героїв, що загинули за Україну, має бути вічною. Ми зобов’язані зберігати та передавати її з покоління в покоління. Їхні подвиги надихають нас на боротьбу, зміцнюють нашу віру в перемогу та нагадують про важливість єдності та підтримки одне одного.

14 березня 2022 року – Владислав Матвієнко – відважний воїн, який став символом мужності та героїзму.
17 березня 2022 року – Юрій Литвиненко – його життя обірвалося, але його пам’ять живе в наших серцях.
26 березня 2023 року – Олег Головко – справжній патріот, який віддав своє життя за свободу України.
05 березня 2024 року – Сергій Гончарук – його героїзм надихає нас на боротьбу та перемогу.
13 березня 2024 року – Юрій Захарчук – його подвиг навіки залишиться в нашій пам’яті.

Пам’ятаємо. Шануємо. Вічна слава нашим героям! Ми завжди будемо пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за Україну, і докладати всіх зусиль для збереження їхньої пам’яті. Слава Україні! Героям слава!