В умовах триваючої повномасштабної війни, концепція безбар’єрності набуває критичного значення для України, перетворюючись із теоретичного підходу на життєву необхідність. Вона стосується не лише створення зручних середовищ, але й гарантування рівних можливостей та гідного життя для всіх українців. Особливу увагу слід приділити ветеранам, які повертаються з фронту, а також людям з інвалідністю, літнім особам, вагітним жінкам та дітям.

Бойові дії призвели до значного зростання кількості громадян, яким необхідний безперешкодний доступ до суспільних місць, транспорту, освітніх послуг, працевлаштування та культурних заходів. Повна реалізація принципу безбар’єрності означає формування фізичного, соціального, економічного та цифрового простору, де кожна людина може розкрити свій потенціал, незалежно від індивідуальних особливостей чи життєвих обставин. Це комплексна робота для забезпечення інклюзивності.

Житомирський район є прикладом впровадження цих важливих принципів. Глибочицька громада зробила значний крок, запровадивши посаду помічника ветерана. Цей фахівець відіграє ключову роль у процесі адаптації колишніх військовослужбовців до мирного життя, допомагаючи їм подолати численні виклики та успішно інтегруватися в суспільство. Основна функція такого помічника — надання всебічної підтримки: від допомоги в оформленні документів та отримання пільг до психологічної підтримки та консультування щодо доступних державних програм. Важливість цієї роботи для ветеранів важко переоцінити.

Особливої цінності цій ініціативі надає той факт, що посаду помічника ветерана в Глибочицькій громаді займає Андрій Гнатенко. Це людина, яка особисто пройшла шлях адаптації та добре розуміє всі виклики, пов’язані з поверненням до цивільного життя після поранення. Андрій, ветеран, який у 2024 році отримав важкі поранення, що призвели до ампутації ніг, пережив період тривалого пересування на кріслі колісному, а зараз успішно користується протезами.

Його унікальний, особистий досвід дозволяє йому глибоко усвідомлювати труднощі, з якими стикаються люди з обмеженими фізичними можливостями, зокрема ветерани. Він розуміє фізичні, психологічні та бюрократичні перешкоди, тому спрямовує всі свої зусилля на реальну допомогу ветеранам у громаді. Андрій Гнатенко виступає тим надійним містком, який допомагає нашим захисникам долати повоєнні виклики, знайти своє місце у суспільстві та відчути себе його повноцінними членами. Це робить безбар’єрність не просто концепцією, а реальною, щоденною практикою на Житомирщині, підкреслюючи важливість підтримки ветеранів.

« повернутися