Вимоги до влаштування шахтних колодязів: Збереження якості питної води

Життя та здоров’я людини безпосередньо залежать від навколишнього середовища, і одним з ключових факторів є вода. Найбільш поширеним джерелом питної води для населення є підземні ґрунтові води, що доставляються найчастіше через шахтні колодязі. Тому, вкрай важливо знати та дотримуватись певних вимог, щоб забезпечити безпеку та якість води, яку ми споживаємо.

Питна вода, призначена для споживання, має відповідати суворим гігієнічним стандартам. Вона повинна бути безпечною з епідеміологічної та радіаційної точки зору, мати приємні органолептичні властивості (смак, запах, колір) та містити нешкідливий хімічний склад. Це досягається шляхом ретельного дотримання правил при влаштуванні та експлуатації колодязів.

Вибір місця та захист території колодязя

Місце для влаштування колодязя повинно бути ретельно підібране. Важливо, щоб воно розташовувалось на незабрудненій та добре захищеній території. Ця територія повинна знаходитись вище за течією ґрунтових вод, забезпечуючи природний захист від можливих забруднень. Відстань до джерел потенційного забруднення є критичною:

• Не менше 30 метрів від магістралей з інтенсивним рухом транспорту, щоб уникнути потрапляння шкідливих речовин з вихлопних газів та інших джерел забруднення.
• Не менше 50 метрів (для індивідуальних колодязів – не менше 20 метрів) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць, які можуть забруднювати ґрунт та підземні води.

Крім того, територія поблизу колодязя вимагає постійного догляду: необхідно підтримувати чистоту та організовувати ефективне відведення поверхневого стоку, щоб запобігти потраплянню забруднень.

Заборони та обмеження в зоні колодязя

У радіусі 50 метрів від колодязя заборонено багато видів діяльності, що можуть призвести до забруднення води. Це включає миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштування водоймищ для водоплавної птиці, а також розміщення пристроїв для приготування отрутохімікатів. Такі заходи спрямовані на максимальний захист джерела питної води.

Заборони при влаштуванні колодязів

Існують чіткі заборони щодо місць, де не можна влаштовувати колодязі:

• Заборонено влаштовувати колодязі у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій.
• Не рекомендується розміщувати колодязі на понижених та заболочених територіях.
• Заборонено використовувати для підйому води із колодязя громадського користування ємкості, які приносять споживачі, щоб уникнути можливого забруднення.
• Не дозволяється набирати воду із відра загального користування посудом, що належить споживачам.

Основні вимоги до влаштування шахтних колодязів

Дотримання наступних вимог гарантує надійність та безпеку колодязя:

1. Ізоляція від поверхневого стоку: Необхідно ретельно ізолювати колодязь від проникнення дощових і талих вод, які можуть бути забруднені.
2. Матеріали для стінок: Стінки колодязя рекомендується будувати з монолітного залізобетону, бетонних або залізобетонних кілець. У разі їх відсутності допустимо використання кераміки, цегли, каменю або дерева. Важливо, щоб стінки були щільними, без будь-яких щілин.
3. Камінь для стінок: Якщо використовуються кам’яні стінки, необхідно вибирати міцні, стійкі породи каменю, укладаючи їх на цементний розчин.
4. Дерев’яні зруби: При використанні дерев’яних зрубів слід використовувати колоди товщиною не менше 0,25 м. Вони повинні бути прямими, без глибоких щілин і червоточин, не ураженими грибком та попередньо витриманими (заготовлені не менше ніж за 5-6 місяців до використання). Перевагу слід надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест. Можна також застосовувати дуб і сосну, але слід враховувати, що вони можуть надавати воді присмак та запах на початку експлуатації. Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини.
5. Заглиблення у водоносний горизонт: Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.
6. Фільтри: У піщаних ґрунтах на дні колодязя влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр (з декількох шарів ретельно відмитого піску та гравію) або фільтр з пінобетону. Фільтри з пінобетону також влаштовуються в стінках водоприймальної частини колодязя.
7. Металеві скоби: Для зручності та безпеки при чищенні та ремонті, в стінки колодязя необхідно вмонтувати металеві скоби, розташовані в шахматному порядку з інтервалом 0,3 м.
8. Наземна частина (оголовок): Наземна частина колодязя (оголовок) повинна бути влаштована не менше ніж на 0,8 м вище поверхні землі. Вона призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором. Оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу, дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.
9. Підйом води: Для підйому води краще використовувати насоси, зокрема електрозанурювальні. Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. При неможливості використання насоса допускається коловорот або міцно прикріплений “журавель” з відром для загального користування. Біля колодязя слід облаштувати підставку для відер, огорожу (радіусом не менше 2 м) з воротами та стежку з твердим покриттям.
10. Захист від поверхневих стоків: Для захисту від забруднення влаштовують перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя. Навколо колодязя необхідно робити “замок” із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню з ухилом від колодязя. Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м з ухилом від колодязя.

Обов’язки власників колодязів

Власники колодязів зобов’язані регулярно проводити планові обстеження, поточний ремонт, чищення та дезінфекцію споруд. Після кожного ремонту або чищення необхідна дезінфекція та знезараження води, а також лабораторні дослідження її безпечності та якості (не менше двох з інтервалом 24 години).
У випадку, якщо після чищення та дезінфекції вода залишається непридатною для пиття, необхідно вивісити інформаційну табличку “Вода для пиття не придатна” і провести повторні чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем.

Пам’ятайте, що якісна питна вода є запорукою здоров’я та довголіття! Дотримання цих вимог гарантує безпечне водопостачання.