Історія Олесі Коркач, вимушеної переселенки з Макарова, яка знайшла прихисток у Переяславі, є свідченням жорстокості війни. Її розповідь про знищений дім та адаптацію в нових умовах проливає світло на особисті трагедії, які переживають тисячі українців. На початку повномасштабного вторгнення російські війська завдали нищівних ударів по Макарову, залишивши після себе руїни. Місто, де пані Олеся прожила більшу частину свого життя, було частково зруйноване, а її власна квартира зазнала значних пошкоджень. Цей досвід кардинально змінив її життя, змусивши покинути все звичне та розпочати все спочатку у незнайомому місті.

Переїзд до Переяслава став для Олесі Коркач не просто зміною локації, а й випробуванням на міцність. Адаптація в новому середовищі, пошук житла та роботи, а головне — подолання психологічних травм, пов’язаних із втратою дому та пережитим жахом, вимагають надзвичайних зусиль. Вона ділиться своїми спогадами про мирне життя, яке було раптово зруйноване, та про реалії, з якими стикаються вимушені переселенці щодня. Її розповідь підкреслює важливість підтримки та розуміння для тих, хто втратив усе через війну. Історія Олесі Коркач – це не лише особиста трагедія, а й символ стійкості українського народу, який, попри всі випробування, продовжує боротися за своє майбутнє. Вона сподівається, що її досвід допоможе іншим переселенцям відчути себе менш самотніми у своїх переживаннях і знайти сили для подальшого життя.

Проєкт «Переяслав.City» прагне надати платформу для таких історій, висвітлюючи людські долі на тлі війни. Це важливо для збереження пам’яті про ті жертви, яких зазнала країна, та для розуміння реальних наслідків агресії. Кожен такий матеріал є нагадуванням про те, що за статистикою ховаються живі люди з власними мріями, сподіваннями та болем. Розповідь Олесі Коркач – це заклик до співчуття та взаємодопомоги, важливий для консолідації суспільства у цей важкий час.