Ящур в Європі: огляд спалахів та заходи безпеки – важлива тема для ветеринарів та фермерів. Нещодавні випадки в Угорщині та Німеччині нагадують про необхідність пильності та дотримання правил біобезпеки. Ящур – це висококонтагіозна вірусна хвороба, що загрожує великій рогатій худобі, свиням та іншим парнокопитним, а також може бути небезпечною для людини.

Спалах ящуру в Угорщині: аналіз ситуації
Ветеринарні органи Угорщини підтвердили наявність вірусу ящуру (FMD) на фермі в Кішбайчі, де утримували 1 400 голів великої рогатої худоби (ВРХ). Спалах було зафіксовано на початку березня, коли у тварин виявили характерні симптоми. Варто зазначити, що останній випадок ящуру в Угорщині був зареєстрований понад 50 років тому. Зараз угорська влада активно працює над ліквідацією спалаху, встановленням його походження та запобіганням подальшого поширення інфекції. Фермерам рекомендовано неухильно дотримуватися суворих правил біобезпеки та негайно інформувати ветеринарні служби про будь-які підозрілі випадки захворювання у тварин.

Ящур в ЄС: другий спалах за короткий період
Спалах в Угорщині став другим зареєстрованим випадком ящуру в Європейському Союзі (ЄС) за відносно короткий проміжок часу. У січні поточного року вірус було виявлено в Німеччині – на невеликій фермі в Хоппегартені (земля Бранденбург), де утримували 14 буйволів. До цього, останній випадок ящуру на території Європи було зафіксовано у Болгарії у 2011 році. Ці події підкреслюють важливість постійного моніторингу та контролю за поширенням вірусу, а також необхідність впровадження ефективних заходів профілактики.

Ящур в Україні: історичний контекст та сучасний стан
В Україні останній випадок ящуру був зареєстрований у 1988 році. З 1992 року Україна має статус Міжнародного Епізоотичного Бюро (МЕБ) як країни, вільної від вакцинації проти ящуру. У зв’язку з цим, на території України вакцинація сільськогосподарських тварин проти ящуру не проводиться. Це означає, що будь-який спалах хвороби може мати серйозні наслідки, тому вкрай важливо підтримувати високий рівень біобезпеки та здійснювати ретельний ветеринарний контроль.

Ящур: детальний огляд захворювання
Ящур – це висококонтагіозне вірусне захворювання з гострим перебігом, яке здебільшого вражає свійських тварин, а саме: велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних, проте також сприйнятливі й дикі тварини, такі як олені, козулі, лосі та дикі кабани. Вірус ящуру має здатність швидко поширюватися та викликати значні економічні збитки у сільськогосподарському секторі.

Ящур та людина: ризики та шляхи зараження
На ящур може хворіти і людина. Зараження відбувається при споживанні необробленого молока від хворих тварин, а також через продукти його переробки, рідше – через м’ясо. Крім того, можлива пряма передача інфекції людині повітряно-крапельним шляхом при контакті з хворою твариною. Люди, які захворіли, здатні виділяти вірус протягом 24-48 годин, що може сприяти подальшому поширенню інфекції.

Клінічні ознаки ящуру у тварин: важлива інформація
Ознаки ящуру у тварин включають: рясне слиновиділення, появу невеликих круглих або овальних виразок на слизовій оболонці рота (афт), ерозії на слизовій оболонці ротової порожнини та язика, підвищення температури тіла, кульгавість та зниження апетиту. Іноді можливе повторне захворювання тварин, яке супроводжується нечіткими клінічними ознаками. У новонародженого молодняку ящур часто протікає у гострій формі, що може призвести до загибелі тварин, без утворення афт. Своєчасне виявлення симптомів та звернення до ветеринара є критично важливим для контролю над поширенням хвороби.

Джерела інфекції та шляхи передачі вірусу ящуру
Основним джерелом інфекції є хворі на ящур тварини, а також тварини, які перебувають в інкубаційному (прихованому) періоді хвороби. Інфіковані тварини передають вірус через дихання, слину, носовий слиз, лімфу із афт, що лопнули, молоко, сечу та калові маси. Зараження відбувається шляхом безпосереднього контакту хворих тварин зі здоровими. З моменту зараження до появи перших клінічних ознак проходить від 7 до 14 днів у великої рогатої худоби та до 21 дня у інших сприйнятливих тварин. Важкість клінічних ознак залежить від штаму вірусу, віку, виду та породи інфікованих тварин. Знання шляхів передачі вірусу допомагає розробляти ефективні заходи контролю та профілактики.

Профілактика ящуру: ключові заходи для фермерів

• Контроль доступу: Дотримуйтесь суворого контролю доступу людей до стада. Забороніть стороннім особам потрапляти на територію ферм та в’їзд транспорту, який не пройшов дезінфекцію.
• Дезінфекція: Забезпечте регулярну та ретельну дезінфекцію місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття персоналу.
• Карантин: Дотримуйтесь обов’язкового профілактичного карантинування під час переміщення тварин до або з господарства.
• Утилізація: Забезпечте належну утилізацію гною та сміття. Утилізацію трупів тварин здійснюйте на місцях діючих худобомогильників та біотермічних ям.
• Повідомлення: Користувачам мисливських угідь усіх форм власності, у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин, необхідно негайно повідомляти державну службу ветеринарної медицини району.