Виправні роботи як вид кримінального покарання

Виправні роботи є одним із ключових видів кримінального покарання, що застосовується строком від 6 місяців до 2 років. Для неповнолітніх цей термін становить від 2 місяців до 1 року. Покарання відбувається за місцем роботи засудженої особи, а контроль за його виконанням здійснює уповноважений орган з питань пробації. Важливо розуміти, що виконання покарання у виді виправних робіт базується на залученні засуджених до суспільно корисної праці та контролі за їхньою поведінкою згідно з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України (КВК України).

Зі суми заробітку засудженого до виправних робіт здійснюються відрахування до державного бюджету. Розмір цих відрахувань встановлюється вироком суду і варіюється від 10% до 20% від загального заробітку. Для неповнолітніх цей відсоток нижчий – від 5% до 10%. Важливо зазначити, що відрахування проводяться з усієї суми заробітку, незалежно від сплати податків та інших платежів, і здійснюються щомісяця при виплаті заробітної плати. У випадках, коли заробітна плата нараховується періодично, відрахування проводяться по мірі її нарахування. Якщо засуджений працює за сумісництвом, відрахування відбуваються за кожним місцем роботи окремо. Процес відрахувань починається з наступного дня після отримання судового рішення та повідомлення підприємству, установі чи організації, але не раніше набрання чинності судовим рішенням. Не підлягають відрахуванню кошти, отримані як допомога з державного соціального страхування та соціального забезпечення, одноразові виплати, не передбачені системою оплати праці, а також компенсації за відрядження та інші аналогічні виплати.

Обчислення строку відбування виправних робіт здійснюється у роках, місяцях і днях, протягом яких засуджений фактично працював і з його заробітку проводилися відрахування. Кількість відпрацьованих днів має відповідати кількості робочих днів, що припадають на встановлений судом термін покарання.

До строку відбування покарання зараховується час, коли засуджений не працював з поважних причин, за умови збереження заробітної плати; час, коли робота не була надана підприємством (що має бути підтверджено відповідними документами); а також період перебування на обліку в державній службі зайнятості з наданням статусу безробітного.

Існують певні категорії осіб, до яких виправні роботи не застосовуються. До них належать вагітні жінки та ті, хто перебуває у відпустці по догляду за дитиною, непрацюючі особи, особи, які не досягли 16-річного віку, особи пенсійного віку, а також військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, нотаріуси, судді, прокурори, адвокати, державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування. У випадках, коли особа стає непрацездатною після винесення вироку про призначення виправних робіт, суд може замінити це покарання штрафом. Розмір штрафу розраховується із співвідношення 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен місяць виправних робіт.

« повернутися