Анна Петрик: шлях до еліти Ліги Націй та віцечемпіонства з Металістом 1925. Її роль у жіночій збірній України та клубі є ключовою. Жіночий футбол в Україні набирає обертів, і Анна Петрик є однією з тих, хто веде його вперед.

“Чемпіон” вирішив дізнатися про її емоції від успіхів у жіночому футболі та оцінку виступу харківського клубу в сезоні-2024/25, а також про настрій перед фіналом Кубку України проти Ворскли, з якою Анна двічі ставала чемпіонкою.

– Вітаю з виходом в еліту Ліги націй. Яка гра була найтяжчою?

– Не можу виділити конкретну гру. Усі матчі за збірну – це завжди виклик.

– У матчі з Албанією отримала удар у спину. Як самопочуття після гри?

– Після гри боліло все (посміхається – прим.). Пам’ятаю удар в спину, але на ранок болить і спина, і нога, і руки. Було багато боротьби, але все добре.

– У Лізі А можуть випасти сильні суперники. Чи є збірна, проти якої особливо хотілося б зіграти?

– У Лізі А грають дуже сильні команди, це мотивує працювати ще більше. У Лізі Б не було легко, тому уявляю, як буде в А.

Розумію, що будемо більше оборонятись, але можна отримувати задоволення і від оборони. Хотіла б зіграти проти Ісландії (посміхається – прим.).

– Невдовзі фінал Кубку України проти Ворскли. Для тебе це принциповий суперник, адже провела там кілька сезонів. Чи додає це мотивації?

– Ігри проти Ворскли завжди важливі. Ми багато часу провели з дівчатами, я знаю, як вони грають, вони знають, як граю я. Тому мотивації більше.

– Чоловіча Ворскла вилетіла з УПЛ. Чи не хотілося б втрачати такого конкурента у жіночому футболі?

– З такими командами наш чемпіонат цікавіший. Ворскла, Колос, Металіст 1925, а з наступного сезону і Сістерс – всі боряться за єврокубки. Хочеться, щоб було більше команд, які роблять Чемпіонат України привабливішим для Європи.

Анна Петрик (праворуч)

facebook.com/uafwomen

– У чемпіонаті Металіст 1925 програв Ворсклі. У чому причина такої чудової форми команди в 2025 році?

– Це більше про зіграність та розуміння одна одної на полі. Після втрати очок у першому колі, ми сприймали кожну гру як вирішальну.

– Вдалося реалізувати мрію Дар’ї Білодід – зіграти професійний матч. Як тобі тренування з нею?

– Всі розуміли мету цього. У команді добре прийняли Дашу, допомагали. Для нас було цікаво, які ці люди з індивідуальних видів спорту (посміхається – прим.). Рада, що мали можливість поспілкуватись з Чемпіонкою Європи.

– Чи розглядаєш варіант спробувати себе ще раз за кордоном, після досвіду в Ісландії?

– Дуже хотілося б спробувати себе в інших чемпіонатах, відчути на що здатна. Є велике бажання, сподіваюсь, скоро зможу його втілити. Жіночий футбол – це моя пристрасть.

Анна Петрик

facebook.com/m1925wfc

– Все більше дівчат приходять у футбольні секції. Що ти порадиш їм, щоб досягти таких же здобутків, як у тебе?

– Якщо є ціль, бажання та дисципліна, треба вірити в себе. Інколи потрібно відмовитись від моменту, щоб отримати те, чого хотіла все життя. Не зраджувати своїм цілям, піклуватись про себе та любити те, що робиш. Що посієш – те й пожнеш.

Якщо вкладаєш серце в кожне тренування, то рано чи пізно це дасть свої плоди. Успіх – це наслідок щоденної праці і терпіння. Жіночий футбол потребує відданості.