🕯💔Сьогодні, 28 вересня 2025 року, минають другі роковини з дня загибелі старшого сержанта Анатолія Михайловича Вишенька, бійця з позивним “Вишня”. Його життя, віддане захисту України, навіки залишиться в пам’яті. Анатолій народився 5 березня 1973 року в родині колгоспників. Мати, Ганна Володимирівна, багато працювала, виховуючи трьох дітей: двох доньок, Віту та Оленку, і старшого сина Анатолія. Змалечку на його плечі лягла відповідальність за молодших сестричок. Анатолій ріс старанним, кмітливим хлопцем, захоплювався риболовлею та мисливством. Після 8-го класу здобув професію крановщика в Березівському ПТУ. До армії працював у радгоспі. Після служби Анатолій одружився, у нього народилася донька Діана. У 2014 році, у другому шлюбі, з’явився син Павлик. Анатолій змінив сферу діяльності, ставши далекобійником. 24 лютого 2022 року, повертаючись з відрядження з РФ, він прийняв доленосне рішення. Вже наступного дня Анатолій доєднався до місцевої тероборони, а згодом став бійцем Збройних Сил України. Служив у 126 бригаді, понад рік героїчно тримав оборону та брав участь у визволенні української землі на Херсонському напрямку. Навесні 2023 року він отримав поранення, а в липні був нагороджений медаллю “За хоробрість в бою”. 12 вересня 2023 року Анатолій Михайлович був у відпустці. 28 вересня 2023 року, під час ворожого мінометного обстрілу, старший сержант Вишенько Анатолій Михайлович загинув, захищаючи свою Батьківщину. Його життя обірвалося на 50-му році. Вічна пам’ять та слава Герою! Низький уклін Матері та щирі співчуття всій родині Героя-захисника… Згадаймо загиблого Воїна у тихій молитві…