Вишивайте квіти, вишивайте долю, щоб квітуча мрія ожила на віку. У нашій бібліотеці відбулася краєзнавча зустріч, присвячена Дню вишиванки, за участі місцевих поетес та відвідувачів. Головною метою зустрічі стало збереження української ідентичності та поглиблене вивчення місцевих звичаїв і традицій у побуті. Особливу увагу було приділено ознайомленню з традиційним вбранням Київщини.

Зі спогадів Таїсії Найди про одяг її бабусі Варвари, 1900 року народження, стало відомо, що на початку XX століття на території нашого населеного пункту діяли майстри, які створювали верхній чоловічий одяг та взуття. Одним із таких майстрів був Митро Карпенко, який також виготовляв білизну. Жіночий верхній одяг шила майстриня Марта, відома за вуличним прізвиськом Грубниця, її справжнє прізвище, на жаль, не збереглося. Щодо вишиваних сорочок, то на той час кожна господиня вміла вишивати, а дівчата готували собі посаг на весілля, власноруч створюючи вишиванки.

Також, були майстрині, які ткали полотно з льону або конопель. Матеріали для верхнього одягу доводилося купувати аж у Києві, куди ходили пішки. Оскільки землі були бідні, а врожаї низькі, селяни утримували худобу, вичиняли шкіру та шили взуття на продаж. Основним ринком збуту була територія за річкою Десна, де за виручені кошти купували борошно, овочі та спиртне. Вишиванка, як символ української культури, займала важливе місце в житті кожної родини.

Ця краєзнавча зустріч минула в атмосфері теплих спогадів про мам, бабусь та прабабусь, які ревно берегли сімейні звичаї та традиції. Вишиванка була не просто одягом, а й оберегом, символом родинної пам’яті та зв’язку поколінь. Учасники зустрічі згадували, як у дитинстві спостерігали за майстерними руками своїх рідних, які створювали неповторні вишиті шедеври.

На завершення зустрічі, місцеві поетеси поділилися теплом своїх сердець, зачитавши власні вірші, присвячені вишиванці. Їхні слова зворушили серця присутніх та нагадали про важливість збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь. Вишиванка – це не лише одяг, це наша історія, наша душа, наша гордість.