Сьогодні, у День вишиванки, учні Бабаївського ліцею разом із керівницею музею створили справжнє свято українського духу. День вишиванки став справжнім втіленням патріотизму та єдності.

Звучала бандура — юна Євгенія Міркевич торкалася струн, і зала притихла. Діти читали вірші, слухали пісні й відкривали для себе таємниці символів вишивки — кольорів, орнаментів, знаків. Особливо вразили всіх таємниці символів вишивки, які діти з цікавістю досліджували.

💙 А ще — змагались у вікторині, розглядали старовинні візерунки й дізнавались, що вишиванка — це не лише про красу, а про нашу пам’ять і силу. Кожен старовинний візерунок нагадував про славне минуле України. Вишиванка є символом пам’яті та сили.

Не випадково свято припадає на будній день. Бо вишиванка — не сценічний костюм. Це те, що ми носимо всередині. Вишиванка – це не просто одяг, а частина нашої душі.

Сьогодні в музеї сяяли очі. І дуже хотілося лише одного — миру. Бо у час війни це свято набуває зовсім іншого сенсу. Ми більше не просто зберігаємо традицію — ми тримаємо її, як оберіг. У час війни День вишиванки набуває особливого значення, стаючи символом надії та захисту. Зберігаємо традиції, щоб наблизити мир.

Гасло цього дня у важкі часи — «Вишиваємо Перемогу».
І кожна дитяча усмішка сьогодні була як стібок цієї вишивки. Кожна дитяча усмішка – це внесок у майбутню перемогу. День вишиванки об’єднує заради спільної мети.