Окрім зменшення числа школярів, спостерігається і значний відтік української молоді, яка після закінчення школи обирає навчання за кордоном, а не вступає до вітчизняних закладів вищої освіти. У 2024 році кількість студентів, що вступили до українських вишів, склала 197 тисяч, що є найнижчим показником за останні дев’ять років. Ця тенденція підкреслює проблему освітньої міграції та її потенційні наслідки для демографічного та економічного майбутнього країни.

Аналіз даних щодо Національного мультипредметного тесту (НМТ) розкриває масштаби цього явища. У 2022 році 23,5 тисячі випускників українських шкіл, що становить близько 10% від загальної кількості, складали цей обов’язковий тест за межами України. Більш того, значна частина — 32% випускників — взагалі не реєструвалися на НМТ, що є необхідною умовою для вступу до вітчизняних університетів. Це свідчить про те, що значна частина молодого покоління вже не розглядає українську вищу освіту як свій основний пріоритет.

Експерти зазначають, що реальні масштаби відтоку української молоді можуть бути ще більшими, оскільки частина тих, хто складає НМТ за кордоном, робить це “про всяк випадок” і не планує повертатися для навчання. Таким чином, втрати студентського контингенту для України є доволі відчутними. Основні причини, чому випускники не розглядають вступ до українських університетів, пов’язані як з питанням безпеки в умовах повномасштабної війни, так і з обмеженнями на перетин кордону для чоловіків певного віку.

Читайте також:

Детальний аналіз динаміки переходу учнів з класу в клас за 2021-2025 роки також виявив тривожну тенденцію: щороку 2-4% учнів не переходять до наступного класу, фактично залишаючи шкільну систему. Хоча не всі ці діти обов’язково виїхали з України, значна їхня частина, ймовірно, знаходиться за кордоном. Особливо помітний відтік стосується 17-річних юнаків, які прагнуть скористатися можливістю виїхати з країни до досягнення повноліття, після якого виїзд чоловіків під час воєнного стану заборонено. Проте, дослідження показують, що масштаби освітньої міграції стосуються не лише хлопців, а й дівчат. Різниця у співвідношенні статей у старших класах сьогодні є досить незначною – 1-2%. Соціальний фактор відіграє важливу роль: підлітки схильні наслідувати своїх однолітків, і якщо друзі виїжджають, це може спровокувати ланцюгову реакцію.

Головною причиною такого масового відтоку молоді є безпекова ситуація в країні. Батьки занепокоєні можливим зниженням мобілізаційного віку та загальною тривогою за життя своїх дітей у країні, що воює. Відсутність повноцінної соціалізації також є ключовою проблемою. За кордоном діти мають можливість навчатися офлайн, що забезпечує інший підхід до освіти та розвитку. В Україні ж, через брак належних укриттів, неможливо забезпечити стовідсоткове офлайн-навчання в усіх регіонах, що є ще одним вагомим аргументом для молоді, яка шукає кращі умови навчання та життя за межами країни.

Спостерігається зростаюча тенденція, коли випускники українських шкіл, навіть пройшовши НМТ, надають перевагу навчальним закладам у Польщі, Німеччині, Чехії та інших європейських країнах. Раніше європейська освіта розглядалася як шлях до успішної кар’єри у престижних компаніях, тому вибиралися виключно топові університети. Сьогодні ж, молодь готова вступати навіть до провінційних закладів у невеликих європейських містах. Ця зміна пріоритетів свідчить про те, що для багатьох основним стимулом є не якість освіти, а можливість залишити Україну. Експерти наголошують, що провінційні виші Європи часто не можуть конкурувати з якістю освіти, яку пропонують провідні українські університети, і ця тенденція може мати негативні наслідки для освітнього потенціалу країни.

Представники Міністерства освіти і науки України визнають проблему зменшення кількості випускників, щороку на 20-30 тисяч, що є прямим наслідком зниження народжуваності. Водночас вони зазначають, що значна частина молоді, яка виїхала за кордон, може повернутися. Проте інші експерти, включаючи проректорів провідних вишів, висловлюють песимістичні прогнози, вважаючи, що підлітки, які виїхали з батьками, вже не повернуться, оскільки вони швидко адаптуються до нового життя. Сьогодні збереження демографічного потенціалу є одним із найважливіших завдань для держави. Масовий відтік молоді може призвести до значних демографічних та економічних проблем у довгостроковій перспективі, тому необхідно розробляти комплексні стратегії для стимулювання повернення українців додому та створення привабливих умов для життя, навчання та роботи в Україні.

Це питання є критично важливим для майбутнього України, оскільки відтік молоді не лише зменшує демографічний потенціал, а й послаблює освітню та наукову базу, а також економіку країни. Забезпечення безпеки, гідних умов для навчання та якісних перспектив для самореалізації в Україні є ключовими для подолання цієї негативної тенденції.