ВИ ВІЧНЕ ДЖЕРЕЛО ЛЮБОВІ, ПАНЕ МАР’ЯНЕ!

Про таких видатних особистостей, як Мар’ян Ілліч Гаденко, ніколи не хочеться говорити в минулому часі. Сьогодні йому мало б виповнитися 70 років. Його життя – це яскрава сторінка в історії української музики та культури.

Доля обирає нас для різного: когось – будувати будинки, когось – лікувати людей. Мар’яна Ілліча вона обрала для творення: пісень, талантів, доль! Усе, чого торкалася його талановита душа, оживало. Його пісні, прості, щирі, рідні до болю, помандрували світом і залишилися жити, несучи тепло та любов. Його учні – сотні молодих і юних виконавців – продовжують співати й славити українську культуру. Його програми – це про людяність, а концерти – про безмежну любов до свого народу та його пісенної спадщини.

Студениківську громаду з Маестро пов’язала сама доля. На зорі створення громади він запропонував чудовий проєкт – пісенну розповідь про кожне село громади. Це була не просто розповідь, а глибоке занурення в історію, культуру та душу людей, що об’єднані спільною піснею та єдністю. Ця єдність і нині допомагає громаді вистояти. Мар’ян Гаденко був митцем, який умів відчувати серцем, композитором, що умів творити легенди, і вчителем, що бачив крізь століття. Він і нині живий у своїх піснях, фестивалях, вихованцях та незліченних творіннях!

Ми висловлюємо щирі співчуття родині та друзям. Ми розуміємо всю глибину втрати для української культури, пісенної спадщини та молодих талантів, які втратили свого наставника. Шкода, що його проникливий і потужний голос більше не пролунає наживо. Тепер він, напевне, керує ангельським хором і з неба береже кожного, кому був опорою за життя.

Вічна пам’ять, Маестро! Нехай живе українська пісня, зрощена Вашим талантом, бо Ви – вічне джерело любові! Ваш внесок у скарбницю української музики неоціненний.

Від імені Студениківської громади,
Голова, Марія Лях