Проросійська правляча партія Грузії “Грузинська мрія” вирішила утриматися від привітань на адресу проєвропейської партії “Дія і солідарність”, яка здобула перемогу на парламентських виборах у Молдові. Це рішення вказує на складні геополітичні зсуви в регіоні та відмінності у зовнішньополітичних пріоритетах між Грузією та Молдовою.

Джерело: “Эхо Кавказа“

Деталі: Лідер “Грузинської мрії” та прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе пояснив це рішення тим, що “поки Молдова залишається членом СНД, нам складно її привітати”. Він зазначив, що це питання буде переглянуто після виходу Молдови з СНД. Така позиція грузинської влади підкреслює їхнє небажання підтримувати країни, які зберігають зв’язки з пострадянськими структурами, що сприймаються як такі, що перебувають під впливом Росії.

Реклама:

28 вересня в Молдові відбулися парламентські вибори, де проєвропейська партія “Дія і солідарність” на чолі з президенткою Маєю Санду здобула одноосібну більшість. Ця перемога відкриває шлях для уряду Молдови до подальшої інтеграції з Європейським Союзом, підтверджуючи прагнення країни до тісніших зв’язків із Заходом.

За даними розвідки, Російська Федерація витрачала значні кошти на спроби вплинути на результати виборів у Молдові. Через загрозу російського втручання правоохоронні органи Молдови розпочали розслідування щодо підготовки масових заворушень. Це призвело до затримання понад 70 осіб, що свідчить про серйозність викликів, з якими зіткнулася країна на шляху до демократичного волевиявлення.

У день виборів спостерігалася масштабна кібератака на Центральну виборчу комісію Молдови, а також численні повідомлення про “мінування” виборчих дільниць. Ці події, включно з інцидентами вздовж Придністров’я та за кордоном, свідчать про скоординовані спроби дестабілізувати виборчий процес і підірвати довіру до його результатів.

Рішення грузинської влади не вітати проєвропейський уряд Молдови є закономірним кроком, що відображає еволюцію зовнішньополітичного курсу країни. “Грузинська мрія” активно впроваджує політику, яка фактично уповільнює процес євроінтеграції. Це включає ухвалення закону, подібного до російського, про “іноземний вплив”, який може бути використаний для обмеження діяльності незалежних ЗМІ та громадських організацій.

Крім того, Грузія поглиблює торговельні відносини з Росією та відмовляється приєднуватися до міжнародних санкцій, запроваджених проти агресора після повномасштабного вторгнення в Україну. Ці дії викликають занепокоєння та критику з боку західних партнерів, які очікують від Грузії більшої відповідності європейським цінностям та принципам.

Останніми місяцями влада Грузії також посилила тиск на опозиційних політиків, незалежних журналістів та громадських активістів. Ці дії, спрямовані проти неурядових організацій, свідчать про тенденцію до обмеження громадянських свобод і звуження простору для демократичних ініціатив у країні.

Про партійний розклад у Молдові читайте у статті Європравди: “Додон та ультраправі на службі Кремля“