Влітку значно зростає ризик зараження жуйних тварин, зокрема овець, на блутанг, також відомий як катаральна лихоманка овець. Ця вірусна хвороба є серйозною загрозою для тваринництва, оскільки може призвести до значних економічних втрат. З підвищенням температури та вологості повітря створюються ідеальні умови для активного розмноження комах-переносників, головним чином мокреців (Culicoides), які відіграють ключову роль у поширенні вірусу. Ці дрібні комахи, що кусаються, є головними векторами, які переносять вірус від інфікованих тварин до здорових, сприяючи швидкому поширенню захворювання на великі території. Саме у теплу пору року важливо бути особливо пильними щодо ознак цієї хвороби. Вірус блутангу може циркулювати в крові інфікованої тварини протягом тривалого періоду – від 40 до 60 діб, залежно від розміру та імунної відповіді тварини. Це ускладнює своєчасну діагностику та контроль, оскільки заражені тварини можуть виглядати здоровими, але при цьому бути носіями та розповсюджувачами вірусу. Також важливо пам’ятати, що хвороба часто протікає безсимптомно, особливо на ранніх стадіях або у тварин з частковим імунітетом, що створює приховану загрозу для стада та може призвести до несподіваних спалахів. Найбільш характерною та тривожною ознакою блутангу, яка дала назву хворобі (“синій язик”), є зміна кольору язика у овець – він стає синювато-багряним через порушення кровообігу. Окрім цього, у хворих тварин спостерігаються й інші виражені симптоми. Це можуть бути набряки морди, губ та язика, надмірна слинотеча, а також виділення з носа. Нерідко тварини страждають від виразок на слизових оболонках ротової порожнини та носа. Ще однією типовою ознакою є почервоніння та опухання основи шкіри копитець (так званого вінчика). Ця ділянка стає дуже болючою при натисканні, що призводить до кульгавості та утруднення руху. Уражені вівці часто відмовляються від їжі та води через біль у роті та нездатність нормально пересуватися, що погіршує їхній стан. Наслідком цих уражень є значне зниження споживання корму, що призводить до швидкого виснаження тварин. У важких випадках блутанг може закінчитися загибеллю тварин, особливо молодняка або ослаблених особин, що завдає значних збитків господарствам. Навіть якщо вівці виживають після гострої стадії захворювання, повне відновлення займає тривалий час. Характерним наслідком перенесеної хвороби є випадіння шерсті, яке спостерігається приблизно через 3-4 тижні після нормалізації температури тіла. Це не тільки погіршує зовнішній вигляд тварин, але й завдає значних економічних збитків фермерам, знижуючи цінність вовни та продуктивність тварин у цілому. Відновлення після хвороби може бути тривалим і вимагати додаткових витрат на догляд та лікування, що додатково обтяжує фермерські господарства. Детальніше про цю небезпечну хворобу та її прояви можна дізнатися з інфографіки, що була розроблена у співпраці з європейським проєктом EU4SaferFood, спрямованим на підвищення безпеки харчових продуктів. Вкрай важливо! У разі найменшої підозри на захворювання тварини на блутанг, необхідно негайно повідомити територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому регіоні. Оперативне реагування та ветеринарна допомога є ключовими для локалізації вогнища інфекції та запобігання подальшому поширенню хвороби, що захистить ваше стадо та сусідні господарства від значних втрат, зберігаючи здоров’я худоби та стабільність аграрного сектору.