Життя, Роменська Отг, Суспільство
Шевченко у Ромнах: 180 років Іллінському ярмарку
Річниця перебування Тараса Шевченка у Ромнах: культурне значення Іллінського ярмарку
Цього літа минає 180 років від часу, коли видатний український поет Тарас Шевченко відвідав місто Ромни. Ця подія мала значний культурний резонанс, адже саме в цей період місто славилося своїм масштабним Іллінським ярмарком. Ярмарок, що проводився наприкінці липня, напередодні свята Пророка Іллі, був одним із найбагатших на торговельні операції у всій Російській імперії, але його значення виходило далеко за межі економіки.
Іллінський ярмарок у Ромнах був справжнім центром соціально-культурного життя регіону. Тут не лише реалізовувалася книжкова продукція, але й збиралися десятки театральних труп, виступали кобзарі та мандрівні цирки. Атмосфера ярмарку приваблювала численних представників тогочасної інтелігенції. Серед них були такі видатні постаті, як Іван Котляревський, Михайло Глінка, Остап Вересай, Олександр Лазаревський, Василь Горленко та Пантелеймон Куліш. Їхня присутність підкреслювала важливість ярмарку як місця зустрічі та обміну культурними ідеями.
Про своє перебування у Ромнах 23-25 липня 1845 року Тарас Шевченко залишив згадку у своєму «Щоденнику». Він писав: «День Іллі. Іллінський ярмарок у Ромні…У1845 році я випадково бачив це знамените торжище. Три дня підряд ковтав пил і валявся у наметі покійного Павла Вікторовича Свічки…». Хоча біографи зазначають, що ймовірно поет помилився в імені, назвавши Свічку Павлом Вікторовичем замість Льва Миколайовича, ця деталь свідчить про безпосередню присутність Шевченка на ярмарку.
24 липня Кобзар мав нагоду побачити виступ Харківської театральної трупи, яка представила «Москаля-чарівника». Особливо його вразила гра Карпа Соленика в ролі Михайла Чупруна, яку Шевченко вважав навіть кращою за виконання Михайла Щепкіна. На жаль, інший виступ, концерт московських циган, поет описав як «дико-брудний», що свідчить про контрастність вражень від подій ярмарку.
За переказами, Тарас Шевченко також слухав виступи кобзарів. Ймовірно, саме від них він почув легенду про історичні події листопада-грудня 1708 року, які пізніше знайшли відбиття у його поемі-містерії «Великий льох». Іллінський ярмарок став місцем знайомства Шевченка з Іваном Якубовичем, батьком декабриста Олександра Якубовича, та Аркадієм Родзянко, російськомовним поетом. Саме з Родзянком Шевченко залишив ярмарок, придбавши тканину на жилет та вирушивши «на Ромаданівський шлях». Ці спогади та враження згодом знайшли відображення у його повісті «Наймичка» та поемі «Княжна», де місто Ромни згадується як місце, де було куплено «книжечок з кунштиками».
У 1918 році, як знак вдячності, роменці встановили перший у світі повнофігурний пам’ятник Тарасу Шевченку. Його автором став земляк поета Іван Кавалерідзе. Монумент розмістили приблизно на місці, де Шевченко міг ночувати спекотним літом 1845 року, вшановуючи його зв’язок із містом.

.jpg?w=300&resize=300,300&ssl=1)