Глобальні
Вовчанськ: Рік в руїнах, героїчна оборона України
Рік оборони Вовчанська: Бійці тримають руїни
Рівно рік тому, 10 травня 2024 року, російські війська розпочали наступ на Вовчанськ. Цілу ніч окупанти обстрілювали місто з артилерії, застосовували ракети та авіабомби. Зранку 34 Окремий мотопіхотний батальйон “Вовкодави” вступив у перший бій за Вовчанськ, демонструючи незламність та героїзм в обороні рідної землі.
Командир батальйону з позивним “Фартовий” розповідає, що спочатку їхній підрозділ стояв у Тихому, східній околиці Вовчанська. Саме тут бійці зустріли ворога та зупинили його просування, а навіть переходили в контратаки.
“Ми зупинили противника і навіть проводили наступальні дії. Потім було прийнято рішення перекинути нас у саме місто Вовчанськ. І з того моменту ми вже як стали у Вовчанську, так і стоїмо більше 10 місяців. За цей час ми не втратили позицій, батальйон тримає свій район оборони”, – говорить командир “Фартовий”.
Згодом, за словами командира, відбулася масштабна операція зі звільнення Агрегатного заводу у Вовчанську. Після успішного звільнення, завод перейшов у смугу відповідальності батальйону, що стало важливим етапом в обороні міста Вовчанськ.
Вовчанськ: Оборона в руїнах
За цей рік російські окупанти практично зрівняли Вовчанськ із землею. Умови міського бою стали майже нестерпними, а оборона ведеться серед суцільних руїн. Кожен день в Вовчанськ – це випробування для українських захисників.
“Від будинків залишилась цегла, уламки бетону. Під ним – нори. Це війна в норах. Ми в норах, окупанти в норах. Бачимо рух противника, піхота виходить і розстрілює їх. От і вся тактика. Все просто і складно водночас”, – описує комбат.
За словами “Фартового”, техніка в місто практично не заїжджає, а робота артилерії суттєво обмежена. В таких умовах на передній план виходить піхота, на плечі якої лягає основний тягар оборони Вовчанськ.
“Де немає піхотинця – там немає фронту. Тут працює піхота, всі інші підрозділи працюють на неї. Ти можеш бути супер класним дронщиком, але якщо перед тобою немає піхотинців, які будуть тримати противника, то який з того толк, що ти класно літаєш чи стріляєш з “Джавеліна”. Акцент на піхоті, найбільше уваги піхоті, тому що піхота переносить найбільший тягар війни”, – підкреслює він.
Як виглядає Вовчанськ після року з дня початку наступу росіян (facebook.com/vovkodavy34)
Більше 500 окупантів ліквідовано за чотири місяці
Ворог щодня проводить штурмові дії, намагаючись прорвати оборону міста Вовчанськ. Але, з початку року, лише за чотири місяці, батальйон ліквідував понад 500 окупантів, демонструючи високий рівень підготовки та мотивації.
“Я думаю, це в них така свідома тактика. Сидить, наприклад, на нашій позиції, три бійця. Вони роблять накати. Перший – подохли, другий – подохли… І так продовжують і з розрахунку на те, що якийсь кацап таки дійде і застрибне. Все одно ж йде якась стрілянина, перекидання гранатами, самі бійці виснажуються”, – розповідає комбат про тактику ворога у Вовчанськ.
Інколи російські командири обманюють вище керівництво, заявляючи про зайняті позиції та запитуючи підкріплення, щоб спробувати закріпитися. Проте, українські захисники тримають оборону, не даючи ворогу жодного шансу на успіх у Вовчанськ.
“Поки ми їх тут тримаємо – ми захищаємо наступні населені пункти. Ми “затягуємо” на себе сили окупантів, які намагаються нас вибити. Цим вони десь ослаблюють фронт, і інші підрозділи – штурмові, десантні, десь просуваються на інших напрямках. А ми тут стоїмо. Така у нас робота”, – додає “Фартовий”, підкреслюючи важливість оборони Вовчанськ.
Вовчанськ: М’ясорубка для окупантів
За словами командира, Вовчанськ став для росіян справжньою “м’ясорубкою”, куди вони постійно кидають нове “м’ясо”, ігноруючи будь-які людські цінності. Окупанти знищують колись красиве промислове місто, демонструючи, що єдине, що їх цікавить – це територія, незважаючи на жертви та руйнування. Українські військові готові боротися за кожен клаптик рідної землі.
“Окупанти рівняють колись красиве промислове місто з землею, доводячи, що все, що їм потрібно – територія. Ми будемо гризти цю дику зграю стільки, скільки буде потрібно, помстимося за кожний знищений будинок та зруйноване життя”, – заявляє військовий, наголошуючи на незламній волі українського народу до перемоги у Вовчанськ.


