В умовах повномасштабної війни, що триває в Україні, питання водної безпеки стало як ніколи актуальним. Україна демонструє надзвичайну вразливість через значну залежність від водних ресурсів, зокрема річки Дніпро. За оцінками фахівців, наша країна є абсолютним аутсайдером у питаннях водності, з залежністю до 50% у використанні води саме від Дніпра. Ця водна вразливість створює серйозні виклики для національної безпеки.

Експерти неодноразово наголошували, що водні ресурси можуть бути використані як інструмент тиску. Цей підхід агресор вже демонстрував як під час окупації Кримського півострова, так і під час активних бойових дій в інших регіонах України. Прикладом такої тактики є не лише трагічний інцидент з Каховською греблею, а й обстріл ракетою Київського водосховища у перший день повномасштабного вторгнення. Українська протиповітряна оборона тоді успішно відбила атаку, але сам факт обстрілу свідчить про наміри агресора. Крім того, водопостачання було відрізано в Маріуполі під час його облоги, що стало ще одним підтвердженням використання води як зброї. Такі дії створюють штучний дефіцит води та посилюють страждання мирного населення.

Ці прецеденти чітко показують, що доступ до води стає ключовим фактором у сучасних конфліктах. Аналітики переконані, що незабаром водні ресурси можуть спровокувати нові протистояння у світі. Для України вкрай важливо врахувати цю зростаючу загрозу та інтегрувати її у свою національну безпекову стратегію. Ефективне управління водними ресурсами та посилення захисту гідротехнічних споруд є критично важливими для стабільності та розвитку держави.

Підрив Каховської ГЕС: Масштаби Катастрофи

Підрив Каховської ГЕС стався 6 червня 2023 року. Агресор, який контролював об’єкт, здійснив внутрішній підрив, що призвело до руйнування машинного залу та греблі. Ця подія спричинила масштабну повінь на півдні України, особливо в Херсонській області, затопивши десятки населених пунктів. Наслідки були руйнівними: загибель людей, численні постраждалі, знищення унікальних екосистем, повне руйнування інфраструктури та зрошувальних систем. Ця екологічна катастрофа мала довгострокові негативні впливи на регіон та його мешканців.

Попри це, є деякі ознаки відновлення: супутникові фотосвідчення весни 2024 року показали, що у Каховське водосховище поверталась вода, переважно за рахунок танення снігів. Однак це не зменшує масштабу трагедії та її наслідків для регіону. Продовжується оцінка всіх аспектів завданої шкоди.

Загалом, військовий тиск на водну інфраструктуру України є серйозним викликом, який вимагає комплексного підходу та міжнародної уваги. Забезпечення водної безпеки України та відновлення після таких руйнувань – це завдання, що стосується не лише екології, а й економічного та соціального добробуту країни. Проблема водної вразливості залишається однією з ключових для подальшого розвитку та захисту суверенітету. Ця критична водна вразливість вимагає негайних та довгострокових рішень для захисту майбутнього країни.