Володимир попрощався із загиблим захисником Романом Гусом

Сьогодні, коли яскраве сонце освічувало землю, відбулося останнє прощання з Героєм, який віддав життя за Україну. Після довгих п’яти місяців Роман повернувся додому, у рідне місто, яке так і не судилося йому побачити живим.

Замість святкування 30-річчя, яке мало відбутися цієї суботи, батьки, згорьована дружина та маленька донечка прийшли на його могилу. Весь біль втрати відчутний у кожній деталі цього прощального дня.

Роман Гус був міцним духом та мав ніжне серце. Не вагаючись, він став на захист своєї сім’ї, рідної землі та майбутнього України, за яке віддав найцінніше – власне життя. Його мужність та самовідданість назавжди залишаться в наших серцях.

Разом із родиною сумує вся громада. Живим коридором шани, з квітами в руках, під звуки військового оркестру містяни провели Героя-земляка до храму Віри, Надії, Любові. Там священнослужителі відслужили чин похорону, віддаючи шану його пам’яті та подвигу.

Після служби траурна процесія вирушила на Алею Героїв Федорівського кладовища. Там, серед побратимів, знайшов вічний спокій Роман Гус, справжній син України.

Вшанування пам’яті загиблого захисника – це наш обов’язок. Ми повинні пам’ятати про його подвиг та передавати цю пам’ять наступним поколінням. Слава Україні! Героям слава!

Втрата Романа Гуса – це непоправний біль для його родини, друзів та всієї громади. Його ім’я назавжди буде вписане в історію як приклад мужності та самовідданості.

Світла пам’ять про Героя!