ВОНИ ЖИВІ, ПОКИ МИ ПАМ’ЯТАЄМО!!!

Через ворожу агресію, яка почалась на сході нашої держави в 2014 році, ще до повномасштабного вторгнення московії на територію України в 2022 році, ворожа куля обірвала життя молодого воїна, учасника антитерористичної операції (АТО), нашого земляка, мешканця с. Мартове – Теперика Андрія Сергійовича.

Андрій Сергійович народився 30 січня 1997 року в с. Мартове Печенізького району Харківської області. Батько Сергій Михайлович, механізатор, мати Людмила Василівна, працівниця Мартівського Будинку культури. З самого дитинства Андрій був непосидючим хлопцем.
Відвідував дитячий садок, до першого класу Мартівської ЗОШ пішов в 2003 році, закінчив її 2014 році. Серед улюблених шкільних предметів були історія, біологія та трудове навчання.
В 2014 році вступив до Ліцею будівельних технологій в м. Харкові за фахом плиточник-лицювальник. Працював в Харкові на приватному підприємстві, а мріяв про професію військового.
В свій день народження, а саме 30 січня 2017 року, коли юнакові виповнилося 20 років, він добровільно підписав контракт на службу в лавах Збройних Сил України. Спочатку було навчання в м. Чернігові в військовій частині «Десна-1», потім служба в 92-ій окремій механізованій бригаді.
Курахове, Мар’їнка, Красногорівка Донецької області – такий бойовий шлях в зоні АТО пройшов наш ГЕРОЙ.
Взимку 2018 року приймав участь в навчаннях в Львівській області (полігон «Яворів»), потім в Миколаївській (полігон «Широкий лан»), мав грамоти за успішне проходження військової підготовки.
Отримавши нові знання та навики, Андрій Сергійович продовжив службу в 92-ій окремій механізованій бригаді в військовому містечку Башкирівка, Чугуївського району. Разом з бригадою виїздив на бойові завдання в зону Операції Обєднаних сил. Мав звання старший солдат, був стрільцем-снайпером 1-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.
Життя Теперика Андрія Сергійовича трагічно обірвалась 10 квітня 2021 року в районі населеного пункту Золоте-3 Сєвєродонецького району, Луганської області, внаслідок смертельного кульового поранення.
14 квітня Андрія Сергійовича поховали у рідному с. Мартове. Провести його в останній путь приїхали бойові побратими, офіцери оперативного командування «Схід», воїни Харківського та Чугуївського гарнізонів, представники місцевої влади, односельці.
Андрія Сергійовича Теперика посмертно відзначено орденом «ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ ступеня. Відзнаку передано матері героя – Людмилі Василівні Теперик.
Указом Президента України від 20 травня 2021 року № 202/2021 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Теперика Андрія Сергійовича, старшого солдата, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).