Вшановуємо пам’ять Героя: Олександр Шевченко, який віддав життя за Україну.

Шевченко Олександр Миколайович, старший лейтенант, командир 2 стрілецької роти, народився 27 вересня 1989 року в мальовничому селі Мартове, Чугуївського району, Харківської області. Його шлях до оборони Батьківщини розпочався з першого класу Марівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка, яку він успішно закінчив у 2007 році.

У 2012 році Олександр здобув вищу освіту в Національному університеті цивільного захисту України, отримавши кваліфікацію інженера з профілактичних робіт за спеціальністю «пожежна безпека». Після здобуття освіти він сумлінно працював у Державній пожежно-рятувальній частині селища Печеніги, демонструючи відданість своїй справі. У вільний час полюбляв спокійний відпочинок на природі, цінуючи її красу та гармонію.

Олександр Миколайович був людиною з великої літери: доброзичливий, чуйний, завжди готовий прийти на допомогу, веселий, відповідальний та справедливий. Ці якості робили його улюбленим серед друзів, колег та близьких.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року, Олександр мужньо продовжував свою роботу рятувальника, ризикуючи власним життям заради безпеки інших. Його громадянська позиція та патріотизм спонукали його 17 липня 2023 року добровольцем вступити до лав Збройних Сил України. Там, під позивним «Шева», він обіймав посаду командира 2 стрілецької роти військової частини А 4025.

За виняткову мужність та героїзм, проявлені під час захисту України, старший лейтенант Шевченко Олександр Миколайович був відзначений високими нагородами. Згідно наказу № 178/09 від 26.04.2025 року Командира оперативно-тактичного угруповання «Харків», він був нагороджений медаллю «ХОРОБРЕ СЕРЦЕ». Також, згідно наказу № 1609 від 24.06.2025 року Командира 3 окремої танкової Залізної бригади, його було нагороджено нагрудним знаком «ВІДЗНАКА КОМАНДИРА 3 ОКРЕМОЇ ТАНКОВОЇ ЗАЛІЗНОЇ БРИГАДИ» (нагрудний знак № 0957).

На жаль, 16 липня 2025 року, під час виконання чергового бойового завдання, Олександр Миколайович загинув від осколкових поранень, отриманих внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Зарубинка Вільхуватської сільської громади Куп’янського району Харківської області. Його життя обірвалося на захисті рідної землі.

Поховали героя в його рідному селі Мартове. Провести Олександра в останню путь прийшли усі земляки, рідні та друзі, віддаючи шану його подвигу. У воїна-захисника залишились батьки та сестра, які назавжди збережуть пам’ять про свого мужнього сина та брата. Його життя – це приклад незламності духу та вірності Україні.