Війна, Машівська ОТГ, Суспільство
Вшанування Героїв-Захисників Кошманівського округу: пам’ять живе
Вони тепер наші Янголи там, на небесах… Нам лишили про себе тільки пам’ять, яку ми повинні свято берегти і передавати з покоління в покоління. Пам’ять про загиблих героїв – це найцінніший скарб, що об’єднує громаду. Сьогодні, 10 вересня 2025 року, відбувся урочистий мітинг-реквієм, присвячений вшануванню пам’яті Героїв-Захисників Кошманівського старостинського округу. Під час заходу було встановлено пам’ятні світлини загиблих воїнів: сержанта Олега Микитенка, командира взводу спеціальних робіт ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини А 4948; сержанта Олександра Теплого, відповідального за матеріальне забезпечення роти вогневої підтримки військової частини А 7280; та Станіслава Куценка, колишнього кадрового військового прикордонного загону бригади наступу «Сталевий кордон». Станіслав пройшов пекло полону, вижив, але трагічно загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на Полтавщині. Ця подія стала ще одним нагадуванням про складні шляхи, якими йдуть наші захисники.
Вшанувати світлу пам’ять Героїв зібралися шановані гості: перший заступник Машівського селищного голови Сергій Овчаренко, очільниця Кошманівського старостинського округу Людмила Корзіна, начальник відділення цивільно-військового співробітництва восьмого відділу Полтавського районного ТЦК та СП, майор Ярослав Труфанов. Також прийшли батьки, рідні, друзі, побратими, однокласники, педагоги та учні Кошманівського ліцею, представники восьмого відділу Полтавського районного ТЦК та СП, а також небайдужі жителі села та громади. Кожен присутній розуміє важливість збереження пам’яті про тих, хто віддав найцінніше заради спокою та свободи інших.
Зворушливими словами присутні згадували Героїв, висловлюючи глибоку вдячність батькам за виховання справжніх патріотів України, які віддали життя за свою Батьківщину. Про загиблих з теплотою розповідали сестра Олександра Теплого – Тетяна Дірич та племінниця Олега Микитенка – Вікторія Карацюпа. Їхні спогади додали особистого дотику до вшанування пам’яті, нагадуючи про людські долі, мрії та плани, які обірвала війна чи доля. Вони мали плани, хотіли любити, жити, працювати, радіти життю. На жаль, не судилось… Стають зірками в небі, янголами-охоронцями для нас.
Учасники заходу поклали квіти до пам’ятних знаків та схилили голови в хвилині мовчання, віддаючи данину шани світлій пам’яті всіх воїнів, загиблих у боротьбі за свободу, територіальну цілісність та єдність України. Настоятель Свято-Вознесенського храму протоієрей Іоанн Рошко провів поминальний молебень та освятив встановлені пам’ятні знаки.
Герої не вмирають. Вони просто перестають бути поруч. Відлітають тихенько і не попрощавшись… Ми ніколи не забудемо їхній подвиг, їхню мужність та самопожертву. Не забудемо! Не Пробачимо! Вічна пам’ять і Слава Героям!!!


