Російські війська використали підземний трубопровід для просування до Радьківки, подолавши понад 10 км. Цей тактичний хід дозволив окупаційним силам зосередити значну кількість військ у цьому районі.

За інформацією військового оглядача Богдана Мирошникова, наданою 18 вересня 2025 року, контроль над точками входу та виходу з таких трубопроводів є надзвичайно складним завданням на практиці, що відрізняє ситуацію на Куп’янському напрямку від подій в Авдіївці чи Суджі.

Оглядач також висловив сумнів щодо ефективності нового рішення встановлювати колючий дріт у трубах, зазначивши, що підірвана труба з бетонними загородженнями та мінами є набагато надійнішою перешкодою. Наразі противник зосередив достатньо сил як у самій Радьківці, так і в лісосмузі між селом та Куп’янськом. Розпочалися бойові дії за місто, і в окремих місцях ворог вже встиг закріпитися, що унеможливлює швидку деокупацію Куп’янська українськими силами.

Військовий оглядач наголошує на необхідності перегляду безпекових аспектів та доцільності перебування українського гарнізону на лівому березі Осколу, оскільки ситуація змінилася на користь противника, і попередні стратегії утримання позицій можуть бути неефективними.

Ситуація в Куп’янську та навколо нього стає дедалі критичнішою. Противник скористався вразливостями інфраструктури для накопичення сил і вже веде бої в місті. Українське командування має негайно оцінити нові ризики та переглянути тактику оборони.

Ситуація в Куп’янську

Тривалі бої тривають у Куп’янську та його околицях. Попри повідомлення, російські війська не можуть остаточно закріпитися у місті, а їхні спроби прориву систематично зазнають невдачі.

Раніше повідомлялося, що російська армія продовжувала використовувати газопровід для перекидання військ, прагнучи уникнути знищення техніки. Ця тактика дозволяла приховано переміщувати піхоту, яку українські захисники виявляли та нейтралізували.

Також відомо, що російські військові намагалися просунутися в Куп’янську та його околицях, намагаючись закріпитися в місті. Проте всі їхні спроби зустрічали потужний опір, а тактичні успіхи ворога залишалися мінімальними, незважаючи на незначні територіальні зміни на карті бойових дій.

За наявними даними, українські військові були готові до проникнення диверсійно-розвідувальних груп у цивільному одязі, що свідчить про ефективну роботу розвідки та своєчасне реагування на потенційні загрози.