Життєвий шлях Олексія Федорова, 42-річного прикордонника, обірвався після тривалої та виснажливої боротьби за життя, яка тривала вісім місяців. Його мужність та незламна стійкість перед обличчям смерті є яскравим прикладом героїзму для кожного з нас. Олексій отримав поранення, яке виявилося несумісним з життям, але його дух залишався незламним до останнього подиху. Ця трагічна звістка глибоко сколихнула Орлівку, адже Олексій був не просто воїном, а невід’ємною частиною цієї громади, людиною, яка виросла на очах у багатьох її мешканців і завжди була готова допомогти. Вся Україна пам’ятає своїх захисників.

Староста села Орлівка, Володимир Гончаров, згадує Олексія Федорова з особливою теплотою та глибоким болем. «Він виріс у нас на очах, нічим не відрізнявся від інших хлопців: бігав, стрибав. Я ніколи навіть не думав, що він стане військовим. Завжди був таким ввічливим, що попросиш – допоможе», — ділиться спогадами Володимир Гончаров. Ці слова підкреслюють, яким був Олексій Федоров у повсякденному житті: простим, добрим та завжди готовим прийти на допомогу. Його рішення стати на захист Батьківщини в умовах повномасштабної війни в Україні було свідомим вибором справжнього патріота та героя.

Про важке поранення Олексія Федорова стало відомо цього року. Він отримав його в бою, коли захищав українську землю від агресора. Лікарі давали йому всього десять відсотків на виживання, але прикордонник Олексій Федоров був сповнений оптимізму після перенесених операцій. Він мав неймовірне, незламне бажання жити і продовжувати бути корисним своїй родині та країні. Його мрія полягала у тому, щоб переобладнати автомобіль на ручне управління, аби, попри те, що ноги не працювали, він міг їздити і допомагати вдома. Це свідчить про його колосальну силу волі та невгамовне прагнення до життя. Проте, на жаль, доля розпорядилася інакше, і серце справжнього героя, прикордонника Олексія Федорова, перестало битися.

Сьогодні Орлівка глибоко сумує, проводжаючи свого відважного сина. Загиблий воїн залишив по собі велике горе та біль втрати, який відчуває вся громада та родина. У нього залишилися брат, сестра та три доньки, для яких він був опорою, прикладом мужності та люблячим батьком. Пам’ять про Олексія Федорова, який віддав своє життя за свободу та незалежність України, буде вічно жити в серцях його рідних, друзів та всієї громади. Він був справжнім героєм, який боровся до останнього за світле майбутнє своєї країни, за мирне небо над Орлівкою та всією Україною. Його жертовність та неперевершена відвага ніколи не будуть забуті. Це ще одне трагічне нагадування про високу ціну, яку Україна платить у цій кровопролитній війні за своє існування та свободу. Нехай пам’ять про Олексія Федорова буде вічною.