Воєнні лихоліття Другої світової війни глибоко вразили українську землю, залишивши невимовний біль, масштабні руйнування та численні втрати людських життів. Україна, опинившись в епіцентрі найзапекліших боїв, продемонструвала неймовірну стійкість та мужність. Зокрема, звільнення Гайворонщини, яке відбулося з 10 по 14 березня 1944 року, стало важливим етапом на шляху до перемоги.

Тоді український народ, об’єднаний єдиним прагненням, відстояв своє право на вільне життя на рідній землі. Воїни відважно боролися за світле майбутнє, не шкодуючи власних життів. Їхні героїчні зусилля були спрямовані на те, щоб прийдешні покоління ніколи не зазнали жахіть війни. Однак, через багато десятиліть після тих трагічних подій, історія, на жаль, повторюється. Україна знову переживає важкі часи, опинившись у вогні та захищаючи свою незалежність, сплачуючи за це найвищу ціну — життями найкращих синів та дочок.

Сьогодні гинуть наші відважні захисники, віддаючи все заради рідної землі, її свободи та майбутнього. Загибель мирних жителів, які прагнуть лише мирного життя, любові та можливості виховувати дітей, є болем усієї нації. Ми знову змушені платити жахливу ціну за наше право бути вільними та незалежними.

Пам’ять про всіх героїв, як тих, хто звільняв Україну в 40-х роках минулого століття, так і тих, хто самовіддано боронить її сьогодні, буде вічно жити в серцях українців. Їхній подвиг надихає нас на боротьбу та віру в перемогу. Український народ, незважаючи на всі випробування, не підкорюється злу. Ми демонструємо незламність духу та непохитну волю до перемоги.

Ми пам’ятаємо всіх, хто віддав своє життя за нашу свободу. Ми продовжуємо боротися за нашу незалежність і світле майбутнє. Наша сила — в єдності, пам’яті та вірі в краще. Україна переможе!