Тернопіль: Аварії на тепломережах – Відключення опалення
13.01.2022
Війна, Снятинська Отг
Володимир Гунчак: Лучинці прощаються з героєм
17 лютого небо над родиною Гунчаків із села Лучинці розсипалося, мов скло від ракетного удару. На Добропільському напрямку Донеччини ворожий дрон обірвав життя їхнього Володі. Сьогодні небо розсипалося вдруге… воїн Володимир Гунчак повернувся додому «на щиті».
Володимир Гунчак — електрослюсар, електромонтер. Людина, яка з’єднувала дроти, щоб у чиїхось вікнах світилося світло. Та понад усе він прагнув з’єднати й Україну — щоб вона не розпалася на темряву й страх.
Після побаченого у деокупованих Бучі та Ірпіні 29 червня 2022 року наш земляк без вагань став у стрій 35-ї окремої бригади імені контрадмірала Михайла Остроградського. Молодший сержант Володимир Гунчак служив морським піхотинцем, згодом — у підрозділі «Птахи Мадяра».
FPV-камікадзе, скиди, «Баба Яга» — для когось це просто техніка. Для Володимира Гунчака — спосіб зупинити війну, вберегти сім’ю і побратимів. Його мужність і відданість відзначені нагородами «Сталевий хрест», «Золотий хрест», «Хрест Доблесті» — відзнаками, що без слів свідчать про подвиг на найважчих напрямках Херсонщини та Донеччини.
Сьогодні громада з болем і шаною зустріла полеглого Захисника в Рогатині. Площа стала на коліна перед світлою пам’яттю Володимира Гунчака. Рідні, друзі, побратими, військовослужбовці відділення ЦВС 4 відділу Івано-Франківського РТЦК та СП м.Рогатин мовчки, зі сльозами на очах, дивилися на домовину під синьо-жовтим стягом. Мати не витримала — припала до неї, обійняла, ніби могла зігріти й повернути сина.
Та правда війни невблаганна. Його п’ятирічний син тепер дорослішатиме швидше, ніж мав би. Бо коли татка забирає війна — дитинство “стискається” до розміру світлини на стіні. Не вистачатиме поради, доброї усмішки, спільних митей… Пам’ять про Володимира Гунчака житиме вічно.
Парастас за загиблим Захисником відбудеться сьогодні о 18:00 год.
Чин похорону — 4 березня о 13:00.
Поховають Героя Володимира Гунчака в рідних Лучинцях.
Кажуть, найсильніша любов не зникає — вона переходить у пам’ять. Володимир Гунчак віддав найдорожче, щоб ми мали шанс на завтра.
Щирі співчуття дружині, маленькому синові, батькам, усій родині. Неможливо знайти слова, які б зменшили цей біль. Нехай Господь дасть Вам сили пережити непоправну втрату. Співчуття також побратимам — тим, хто стояв поруч, хто ділив із ним небо й небезпеку, хто тепер нестиме пам’ять про Володимира Гунчака у строю.
Схиляємо голови в глибокій скорботі.
Вічна пам’ять Захиснику України.
