Всесвітній день донора крові – це подія, яка нагадує про цінність кожної краплини крові, особливо для Самарівської міської лікарні.

У лікарні донорство крові – це не просто одноразова акція, а важлива частина повсякденної діяльності, глибоке переконання в необхідності допомагати іншим. Багато лікарів, медсестер та інших працівників лікарні регулярно здають кров, щоб врятувати життя.

💉 Лікарка-інфекціоністка Наталія Діброва, яка вперше стала донором ще в 1986 році, вважає донорство крові своїм способом бути там, де вона фізично не може бути: на фронті, в операційній чи реанімації. Її приклад надихає багатьох.

🧪 Лаборантка Ірина Субота переконана, що якщо є можливість врятувати чиєсь життя, не потрібно вагатися. Вона регулярно здає кров, знаючи, що її внесок може бути вирішальним для когось.

🔬 Лікарка-бактеріологиня Вікторія Матвєєва приєдналася до лав донорів після початку повномасштабного вторгнення, відчуваючи потребу зробити свій внесок у допомогу постраждалим.

📊 Економістка Оксана Шаповал підкреслює, що донорство крові корисне не лише для реципієнтів, але й для самих донорів, допомагаючи їм підтримувати здоров’я, слідкувати за своїм станом та відчувати причетність до чужого болю.

Ці історії – лише невелика частина великої спільноти донорів, в яку входять лікарі, лаборанти, молодший медичний персонал та працівники адміністрації. Для них донорство – це не героїзм, а норма людяності, прояв небайдужості та готовності допомогти.

Під час війни значення донорства крові зросло в багато разів. Поранення, невідкладні операції та великі втрати крові стали реальністю, з якою медики стикаються щодня. У такі моменти наявність достатньої кількості донорської крові може стати вирішальною між життям і смертю.

Донорство крові – це простий спосіб показати, що тобі не байдуже. І саме це робить світ кращим.

Донорство крові – це прояв людяності та солідарності, особливо важливий у воєнні часи. Кожен донорський внесок рятує життя.