Всесвітній день мігрантів та біженців – це нагода вшанувати не лише тих, хто шукав кращого життя за кордоном, але й тих, хто був змушений покинути свої домівки через війну та насильство. Це також нагадування про спільну відповідальність світової спільноти у підтримці цих людей, захисті їхніх прав та допомозі у пошуку безпеки.

До 2014 року Україна жила мирним життям. Ми раділи кожному дню у наших містах і селах, будували плани на майбутнє, плекали надію на довге та щасливе життя. Але російська агресія, що прийшла під виглядом “рятування”, принесла з собою лише руйнування. Жахливі удари дронів та ракет перетворили цілі міста і села на руїни, залишивши тисячі українців без домівок та безпеки. Кожен день війни в Україні змушує людей залишати рідні місця.

Хтось із них знаходить прихисток за кордоном, але щиро кажучи, ніхто не мріє про життя далеко від рідної землі саме таким чином. Україна – наш дім, найдорожчий скарб, до якого прагне повернутися кожен українець. Ми всі глибоко прагнемо миру, який дасть нам змогу повернутися додому, відбудувати наші зруйновані міста та села, відновити нормальне життя та забезпечити розквіт країни. Наша спільна мрія – жити вільно, щасливо і в безпеці на своїй землі.

Цей день також підкреслює нашу спільну відповідальність за підтримку вимушених переселенців. Ми повинні розуміти глибину їхніх втрат, цінувати їхні надії та разом прагнути до встановлення миру та справедливості. Україна – сильна країна, а її народ – незламний. Ми віримо, що настане день, коли кожен українець зможе повернутися додому, відродити свою домівку і побачити мир, що запанує в нашій країні.