Саміт Європейського Союзу завершився без досягнення спільної заяви на підтримку України через вето, накладене Угорщиною. Цей крок також призвів до зриву початку переговорів про повноправний вступ України в ЄС, що стало значним викликом для європейської інтеграції країни.

Попри позицію однієї країни, 26 із 27 держав-членів Європейського Союзу одностайно підтвердили невід’ємне право України на самовизначення та висловили тверду підтримку її прагненням до членства у великій європейській родині. Вони високо оцінили швидкість та якість проведення реформ в Україні, відзначивши значний прогрес, досягнутий Києвом у цьому напрямку. Така консолідована підтримка більшості членів ЄС підкреслює їхнє визнання європейського вибору України та її готовності до подальших кроків на шляху до Євросоюзу.

Крім того, більшість країн закликали Україну та Європейську Комісію активізувати роботу з підготовки до приєднання до Європейського Союзу. Це свідчить про глибоку зацікавленість та розуміння необхідності подальшої співпраці, навіть в умовах політичних перешкод.

Той факт, що висновки Європейської ради підтримали лише 26 з 27 країн-членів ЄС (всі, крім Угорщини), означає, що офіційного рішення про відкриття першого переговорного кластера не буде, доки Угорщина не змінить свою позицію. Це контрастує зі ситуацією з Молдовою, де подібний крок очікується найближчим часом, що підкреслює унікальність та складність ситуації з Україною. Блокування процесу вступу України в ЄС створює прецедент і вимагає подальших дипломатичних зусиль.

За оцінками обізнаних джерел, зняття угорського вето на вступ України в ЄС навряд чи варто очікувати раніше, ніж після виборів в Угорщині, які заплановані на весну наступного року. Таким чином, найімовірніше, цей період Україна та Євросоюз присвячуватимуть активізації технічної роботи, зокрема проведенню відповідних реформ в Україні та адаптації законодавства. Однак формального прогресу у вигляді відкриття переговорних кластерів, які є ключовим етапом на шляху до членства в ЄС, поки не варто очікувати через незмінну позицію Угорщини. Це підкреслює важливість внутрішньої роботи України, попри зовнішні перешкоди.

Перспективи європейської інтеграції України

Керівництво Угорщини неодноразово заявляло про свою позицію, яка суперечить членству України в ЄС. Зокрема, прем’єр-міністр Віктор Орбан відкрито висловлював своє небажання бачити Україну у складі Європейського Союзу, посилаючись на внутрішні переконання та ініціюючи опитування серед громадян Угорщини щодо їхнього ставлення до цього питання. Подібна позиція створює значні перешкоди на шляху до повноцінної європейської інтеграції України та ускладнює єдність усередині ЄС.

Крім того, прем’єр-міністр Угорщини послідовно виступає проти інтеграції України до Північноатлантичного альянсу (НАТО), що свідчить про ширшу стратегію Будапешта щодо стримування українських євроатлантичних прагнень. Розуміння цих позицій є ключовим для оцінки подальших кроків у діалозі між Києвом, Брюсселем та Будапештом.

Незважаючи на ці складнощі, Україна продовжує свій шлях реформ та адаптації до європейських стандартів. Підтримка 26 країн ЄС є потужним стимулом для Києва не зупинятися, а продовжити поглиблювати свою європейську інтеграцію. Фіксація прогресу України у проведенні реформ, навіть за відсутності офіційного відкриття переговорних кластерів, є важливим кроком, що демонструє її відданість європейському вибору. Вступ України в ЄС залишається стратегічною метою, попри всі виклики.