Згідно з дослідженням Публічної наукової бібліотеки (PLOS), опублікованим під назвою «Порушення нюху провіщає смертність у літніх людей протягом 5 років», існує прямий зв’язок між втратою нюху та смертністю. Учасниками дослідження стали люди віком від 57 до 85 років. Їх попросили визначити п’ять популярних повсякденних запахів: троянди, м’яти, шкіри, апельсина та риби.

Про це пише Express. Цікаво, що втрата нюху може бути попередженням про серйозніші проблеми зі здоров’ям.

Результати були вражаючими. Протягом п’яти років після першого тесту 12% учасників померли. При цьому 39% з померлих не пройшли початковий тест на нюх, а у 19% була зафіксована значна втрата цієї здатності. У той же час, лише 10% тих, хто помер, мали гострий нюх. Це свідчить про важливість нюху для загального стану здоров’я.

Нюх не є причиною, а лише ознакою

Важливо зауважити, що сама по собі втрата нюху не є безпосередньою причиною смерті. Дослідники не вивчали конкретні причини смерті учасників, а лише встановили кореляцію. Ця втрата, на думку вчених, є потужним індикатором того, що в організмі людини відбуваються серйозні зміни, що свідчать про погіршення загального стану здоров’я. Погіршення нюху може бути першим сигналом про приховані недуги.

Таким чином, ослаблення або втрата нюху може бути раннім попередженням про приховані хвороби, що вимагають медичного обстеження. Це відкриття підкреслює важливість регулярного моніторингу навіть таких, на перший погляд, незначних змін у самопочутті. Здоров’я людини – це комплексний показник, і втрата нюху є його частиною.

Нагадаємо, вчені заявили, що отримали переконливі свідчення того, що так звана «душа» може залишати тіло в момент смерті. Нове дослідження вивчало мозкову активність пацієнтів у стані клінічної смерті, а свою інтерпретацію результатів запропонував анестезіолог і професор Аризонського університету Стюарт Гамерофф. Це викликає багато питань щодо природи свідомості.

Для експерименту на мозок семи тяжкохворих пацієнтів, яким залишалося жити зовсім небагато, встановили спеціальні датчики. Вони фіксували роботу серця та артеріальний тиск аж до повної зупинки, коли наставала смерть. При цьому електроенцефалограма (ЕЕГ) зафіксувала незвичний сплеск активності, що відбувався вже після припинення кровообігу і серцебиття. Це може свідчити про процеси, що тривають навіть після зупинки життєвих функцій.

У коментарі для Project Unity Гамерофф пояснив: «Спершу все згасало, а потім з’являлася активність, хоча серце вже не билося і тиск був нульовим. Це може бути як проявом передсмертного досвіду, так і свідченням того, що душа залишає тіло». Наукове дослідження цього феномену продовжується.

На думку професора, йдеться про своєрідний рух свідомості, яка виходить з організму, і саме цей процес може бути «останнім, що залишає людину» в момент смерті. Важливість розуміння таких явищ для науки та філософії важко переоцінити.