Вічна пам’ять Герою: Вадим Рябошапко віддав життя за Україну

Втрати, які приносить ця жорстока війна, неможливо пережити без глибокого болю. Україна знову схиляє голови, втративши ще одного відважного воїна, який поклав своє життя за свободу та незалежність рідної землі – Вадима Сергійовича Рябошапко.

Вадим народився 27 грудня 2002 року в селі Ольгопіль, що на Вінниччині. Його життєвий шлях, сповнений патріотизму та самовідданості, є прикладом для наслідування. У 2005 році родина Вадима переїхала до міста Києва, де з 2009 року він навчався у гімназії №261. Саме тут, у серці столиці, минули його перші шкільні роки, закладалися основи знань та формувався його характер. У 2016 році сім’я переїхала на Гайворонщину, в село Солгутове, де Вадим продовжив навчання. Згодом, у 2020–2021 роках, він здобував професію кухаря-кондитера в Гайворонському професійному аграрному ліцеї.

26 листопада 2021 року Вадим Рябошапко прийняв свідоме рішення та підписав контракт, ставши на захист України. Військова служба швидко загартувала його, перетворивши на справжнього професіонала, відповідального та відданого бійця. Він служив у різних куточках країни – Теплодарі, Миколаєві, Павлограді, а також брав участь у бойових діях на найгарячіших напрямках – Херсонському та Донецькому. Його відвага та самопожертва заслуговують на найвищу шану.

У 2024 році Вадим одружився. У нього було світле майбутнє, плани та мрії, які він плекав. Але, на жаль, війна безжально змінила його долю… Вона забрала в нього життя, але не змогла забрати пам’ять про його героїчний вчинок.

20 лютого 2025 року водій-електрик відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем 35-ї окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Михайла Остроградського, старший матрос Вадим Рябошапко загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Андріївка, Донецької області. Смерть настала внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Ця втрата – це біль не лише для його родини, а й для всієї України. Ми втрачаємо найкращих синів та дочок, які віддають життя за нашу свободу. Пам’ять про них буде вічною.

Але пам’ять про Героїв живе вічно – у наших серцях, у спогадах родичів та друзів, у кожному клаптику рідної землі, яку вони захищали до останнього подиху. Їхній подвиг надихає нас на боротьбу та віру в перемогу.

‼️ Про точний час і дату зустрічі Героя ми повідомимо згодом.