Втрата Героя: Тарас Громадський віддав життя за Україну

Вже одинадцятий рік весна приходить на нашу землю у чорній хустці. Страшна війна несе нам гіркі звістки. І не лікує серце а ні весняне сонце, а ні спів пташок, а квіти втрачають привабливість, лягаючи на домовини Захисників. Нова втрата… 23 лютого 2025 року, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність загинув наш земляк, навідник десантно-штурмового відділення, десантно-штурмового батальйону військової частини, солдат ГРОМАДСЬКИЙ ТАРАС АНАТОЛІЙОВИЧ.

Тарас Анатолійович народився 11 липня 1993 року у селі Піски на Лубенщині. Він був прикладом мужності та відданості своїй країні. Його життя – це історія про патріотизм, самовідданість та героїзм, які, на жаль, обірвалися на полі бою.

Навчався у Пісківській загальноосвітній школі, а пізніше здобув фах «Облік і аудит» у Лубенському фінансово-економічному коледжі. Не зупинявся на досягнутому, продовжив навчання у Київському національному авіаційному університеті. Трудову діяльність розпочав на посаді бухгалтера у Лубенській територіально-виробничій первинній організації УТОС. Згодом його знали як надзвичайно відповідального та привітного працівника 1 відділення Нової пошти. Саме звідти його мобілізували, і він вирушив захищати рідну землю.

Ми втрачаємо молодих, сповнених життям талантами українців. Тарас мав добру душу, був обдарований Богом: брав участь у художній самодіяльності, чудово малював, особливо у техніці «графіті». Мав неабиякі спортивні здібності, неодноразово перемагав у футбольних змаганнях. Він був працьовитим та завжди готовим допомогти, користувався повагою та авторитетом серед товаришів. Втрата кожного Героя – це невимовний біль для всієї України.

Україна втратила вірного сина та оборонця, родина – сина, брата, свою опору та надію. Його смерть – це велика втрата для всіх нас. Важко знайти слова, щоб висловити весь біль та скорботу, які відчуваємо.

Наші щирі співчуття батькам та брату Героя, всім рідним та друзям. Нехай пам’ять про Тараса назавжди залишиться у наших серцях. Лави Небесного воїнства стають все щільнішими, а на Землі все більше болю та гіркоти. Вічна і світла пам’ять Воїну! Царство Небесне! Пухом тобі рідна земля.

Прощання із загиблим Громадським Тарасом Анатолійовичем відбудеться 08 березня об 11 годині у селі Піски, на майданчику біля приміщення клубу.