ВТРАЧАЄМО… БОЛИТЬ… СУМУЄМО…. Гірчить полинами наше літо. І присмак у нього горя, сліз і крові. Нова біда прийшла в громаду. 4 червня 2025 року внаслідок ракетного обстрілу загинув наш земляк – курсант навчальної роти базової загальновійськової підготовки військової частини, солдат СТАВИЦЬКИЙ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ.

Юрій Ставицький, народився 13 квітня 1983 року у селі Лазірки Оржицького району на Полтавщині. Сім’я згодом переїхала у Лубни. Тут він закінчив загальноосвітню школу №2, а пізніше – Полтавський Державний педагогічний інститут, здобувши професію вчителя трудового навчання. Юрій Ставицький мав «золоті руки» і хист до роботи з деревом. Тож, працював столяром на різних приватних підприємствах. Незадовго до початку повномасштабної війни зумів відкрити власну справу – займався виготовленням столярних виробів.

У спогадах рідних, знайомих, друзів він -«душа компанії», врівноважений, відповідальний, щирий. Любив кататися велосипедом вулицями рідного міста та його околицями. Але не ховався і розумів, що Батьківщину треба захищати від ворога, адже перед очима був приклад батька, учасника АТО (2015-2016 років), добровольця Територіальної оборони, який, не зважаючи на вік, і зараз захищає Україну. На жаль, Юрій Ставицький не встиг навчитися військовому мистецтву і стати на захист своєї землі. Підступний ракетний удар забрав його молоде, сповнене сили життя.

Наші щирі співчуття і доземний уклін дружині й доньці воїна, його мамі, батьку, сестрі, всім рідним, друзям та знайомим. Пам’ять про земляка, який став на захист нашого мирного неба житиме у наших серцях. Вічна і світла пам’ять тобі, Воїне! Царство Небесне! Прощання зі СТАВИЦЬКИМ Юрієм Володимировичем відбудеться 9 червня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.