Лубенська Отг
ВТРАЧАЄМО… БОЛИТЬ… СУМУЄМО…. Немає на календарі українців радісних дат. В…
ВТРАЧАЄМО… БОЛИТЬ… СУМУЄМО….
Немає на календарі українців радісних дат. Всі вони вже багато років пишуться чорною фарбою та сльозами згорьованих людей, що зустрічають з поля бою своїх рідних, які повертаються додому на щиті. Горе крокує містами і селами нашої держави. Знову воно й на лубенській землі.
10 липня 2025 року у лікувальному закладі Східного регіону від отриманих раніше поранень помер наш земляк – старший водій розвідувального відділення, розвідувальної роти військової частини, солдат КОЗАЧЕНКО ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ.
Дмитро Сергійович народився 14 липня 1990 року в селі Оріхівка на Лубенщині. Тут навчався в Оріхівській загальноосвітній школі ім.В Леонтовича, середню освіту здобув у Новооріхівській ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Лечеченка. Після школи закінчив з відзнакою Київський професійний ліцей транспорту та отримав спеціальність «слюсар з ремонту автомобілів, водій категорії С». Його мрією було стати водієм великовантажного автомобіля.
Але доля розпорядилася по-іншому. З червня 2014 року Дмитро проходив службу в органах внутрішніх справ України. Служив у батальйоні особливого призначення «Полтава». Вже в грудні 2014 року вирушив у зону проведення антитерористичної операції. Служив чесно й віддано. У 2016 році отримав відзнаку Президента «За участь в антитерористичній операції». Цього ж року був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави».
Його мрія про роботу водієм вантажівки збулася лише у 2022 році. Проте, знову Україна потребувала його вміння й військового досвіду. З березня цього страшного року став до лав добровольців у ДФТГ №1 Лубенської територіальної громади. Брав активну участь у заходах із захисту нашої громади.
У квітні 2025 року знову призваний на військову службу по мобілізації. На жаль, не довго довелося йому воювати. Але за цей час встиг зарекомендувати себе здібним і цілеспрямованим солдатом. Він не боявся, був спостережливим, мав природжені навички розвідника. Командири його цінували, а побратими були впевнені в ньому.
Дмитро був доброю і чуйною людиною, завжди готовою прийти на допомогу кожному, хто того потребував. Любив комп’ютерні ігри, дружив з технікою і не боявся роботи. До лав Небесних Захисників приєдналася ще одна молода душа. Наші щирі співчуття і низький уклін дружині і донькам Героя, його мамі, батьку, брату, всім рідним та друзям.
Молимося за тебе, воїне. Вічна і світла пам’ять та Царство Небесне.
Панахида за загиблим КОЗАЧЕНКОМ Дмитром Сергійовичем відбудеться 16 липня об 11 годині за адресою: с. Оріхівка, Агромістечко, буд. 2; церемонія прощання – о 12 годині на цвинтарі села Оріхівка.


