Американські вчені виявили, що причини тривожних розладів можуть формуватися ще на етапі внутрішньоутробного розвитку. Це відкриття підкреслює глибокий зв’язок між досвідом матері під час вагітності та психічним здоров’ям її майбутньої дитини. Дослідження, проведене науковцями з медичного центру Weill Cornell у США, проливає світло на ранні механізми, що впливають на розвиток тривожності.

Науковці провели експерименти на мишах, які продемонстрували, що інфекції або стреси, пережиті під час вагітності, здатні залишати значний слід у мозку потомства. Цей слід може підвищувати ризик розвитку тривожності в дорослому віці. Результати цих досліджень опубліковані в авторитетному виданні Scienc Alert.

У ході дослідження вагітних мишей генетично модифікували для імітації запальних процесів, спричинених стресом. Новонароджене потомство, хоч і було генетично «нормальним» і не мало спадкової схильності до запалення чи стресу, демонструвало виражену тривожну поведінку в дорослому віці. Зокрема, ці тварини уникали відкритих просторів, що є класичною ознакою тривожності у гризунів.

Детальне сканування мозку виявило, що в певній ділянці – вентральній зубчастій звивині (vDG), яка відповідає за оцінку небезпеки, – невелика кількість клітин працювала надмірно активно під час відчуття загрози. Важливо, що саме ці клітини зазнали епігенетичних змін, які не пов’язані з генетичним кодом, але впливають на експресію генів.

Вчені з’ясували, що в тисячах ділянок ДНК, зібраних із vDG, відбулися зміни у метилюванні – специфічному хімічному маркуванні, яке визначає, чи активується певний ген. Найбільші зміни спостерігалися в ділянках, що контролюють комунікацію між нейронами. Ці перепрограмовані клітини демонстрували найактивнішу реакцію, коли миші опинялися в умовах потенційної загрози, що й призводило до їхньої тривожної поведінки.

«Наші дані показують, що пренатальні негаразди залишили тривалий слід на нейронах фонового гормонального дегенеративного процесу (vDG), пов’язуючи гестаційне середовище з тривожною поведінкою», — пояснює нейрофармаколог Міклош Тот. Його колега Крістен Плейл додає: «Нейрони демонструють занадто високу активність, що зрештою сприяє тому, що миші сприймають навколишнє середовище як більш загрозливе, ніж воно є насправді».

Науковці підкреслюють, що ці результати отримані на тваринах, проте вони вказують на значну ймовірність того, що подібні процеси відбуваються і в людей. Це дослідження має величезний потенціал для розробки нових методів діагностики та лікування тривожних розладів, які є однією з найпоширеніших проблем психічного здоров’я у світі. За оцінками, з цими розладами протягом життя стикається майже третина населення планети.

У майбутньому команда планує детальніше дослідити, чому саме невелика частина клітин у vDG зазнає змін під час вагітності. Розуміння цього механізму, на думку вчених, може стати ключем до розкриття таємниці формування схильності до тривожності ще до народження, відкриваючи шлях до превентивних заходів.

Нагадаємо, нещодавнє дослідження показало, що кофеїн може допомагати людям довше працювати над складними завданнями, особливо після пережитого стресу, що свідчить про цікаві взаємозв’язки між фізіологією та психічним станом.