У дослідженні взяли участь понад 40 учасників, які навчались разом (фото ілюстративне)

nenetus/Depositphotos

Люди обирають собі друзів за різними критеріями – за спільними інтересами, симпатією, але нещодавнє дослідження виявило ще одну, неочікувану причину: схожість у функціонуванні певних зон головного мозку. Це відкриття проливає світло на складні механізми формування людських стосунків та підкреслює важливість нейропсихологічних аспектів у виборі друзів.

Згідно з дослідженням, опублікованим у авторитетному журналі Nature Human Behaviour, науковці виявили, що схожість у роботі мозку є значним фактором у формуванні міцних дружніх зв’язків. Це свідчить про те, що наша біологічна структура може впливати на соціальні взаємодії глибше, ніж ми припускали раніше.

Науковці провели детальний експеримент за участю понад 40 аспірантів, які готувалися до спільного навчання. Перед початком їхнього знайомства дослідники запропонували кожному учаснику переглянути низку відеоматеріалів на різноманітні теми: наука, їжа, спорт, довкілля та соціальні події. Під час перегляду мозок кожного учасника сканували, щоб зафіксувати його реакцію на контент.

Загалом було проаналізовано 214 ділянок мозку, включаючи ті, що відповідають за емоційні реакції та прийняття соціальних рішень. Цей комплексний аналіз дозволив отримати глибоке розуміння індивідуальних нейронних патернів.

Через два місяці після початку навчання учасників попросили заповнити онлайн-анкету, де вони вказали, хто з ким подружився. Ці дані були повторно зібрані через шість місяців, що дозволило відстежити динаміку формування дружніх стосунків.

Аналіз результатів показав цікаву закономірність: люди, чиї мозкові реакції на відеоматеріали були майже ідентичними, найчастіше ставали близькими друзями. Особливо це стосувалося активації орбітофронтальної кори – ділянки мозку, яка відіграє ключову роль у соціальному пізнанні та прийнятті рішень.

Натомість, учасники, чиї мозкові активності суттєво відрізнялися, як правило, не розвинули тісних дружніх стосунків. Це свідчить про те, що нейронна сумісність може бути важливим предиктором міжособистісної взаємодії.

“Дружні стосунки, що виникають пізніше та є тривалішими, можуть ґрунтуватися на глибшій міжособистісній сумісності завдяки нейронній схожості. Подібність в тому, як люди інтерпретують, сприймають та емоційно реагують на своє оточення, є передвісниками майбутньої дружби та підвищеної соціальної близькості”, – підсумовують автори дослідження. Це відкриття розширює наше розуміння того, як формується дружба, і підкреслює роль біологічних факторів у соціальних зв’язках.

Нагадаємо, нещодавно вчені з’ясували, що людський мозок повністю пам’ятає втрачену кінцівку та зберігає її на “карті” тіла навіть за роки після ампутації, демонструючи дивовижну пластичність та стійкість нейронних зв’язків.